Виникнення та розвиток Слобідської України. Починаючи з другої половини XVI ст., а особливо з 30-х рр. XVII ст. Слобожанщину, що перебувала під владою московського царя, почали поступово заселяти українські селяни й козаки з Лівобережної та Правобережної України, які тікали від польсько-шляхетського гноблення.
У 1638 р. сюди прибули учасники козацького повстання на чолі з Яковом Острянином (вони оселилися в місті Чугуєві). У 1652 р. велика група селян і козаків Чернігівського та Ніжинського полків на чолі з І. Дзиковським заснувала Острогозьк, а переселенці з містечка Ставище Білоцерківського полку на чолі з Г. Кондратьєвим заснували Суми. У 1654 р. на городищі, де зливалися річки Лопань і Харків, виникло місто Харків. Схожу історію заснування мали й такі міста, як Салтів, Мерефа, Охтирка, Балаклія, Ізюм та багато інших. Разом із містами виникали й нові села.
Объяснение:
проаналізовано події 1938-1939 роки які пов'язані з оголошенням автономії та незалежності карпатської України роль організації українських націоналістів у формуванні збройних сил карпатської України організації народної оборони карпатська Січ забезпечення її кадрами та зброєю на прочитану них наслідок яких не вдалося перетворити цю структуру регулярну армію незалежне використання отриманої від української фінансової до недалекоглядність членів ОУН у ставленні до чеховського словацької влади та армії
Несмотря на войны и голодные годы, за 72-летнее царствование Людовика XIV численность населения королевства выросла. Такие цифры приводит О. Шален: в 1630 году во Франции жило 18 миллионов человек, в 1650 году – уже 17 миллионов, а в 1700-м – 21 миллион. Причины роста населения самые разные. Одним из самых важных факторов демографического роста в то время являлось присоединение завоеванных территорий вместе с их жителями, которые автоматически становились подданными Наихристианнейшего короля. Только за семь лет между 1643 и 1650 годами к Французскому королевству были присоединены Артуа и Руссильон.
Большая часть населения Франции, около 80 процентов, состояла из крестьян, горожан среднего достатка и бедноты. К оставшимся 20 процентам относились дворянство, духовенство и крупная буржуазия. Французское общество XVII века традиционно делилось на три сословия. Два первых сословия были привилегированными – духовенство и дворянство. К Третьему сословию формально относились все остальные слои населения королевства: банкиры, фабриканты, рантье, городские цеховые ремесленники, сельские арендаторы, крестьяне, наёмные рабочие, беднота и нищие.