Как осуществлялась коллективизация?
Коллективизация осуществлялась путем проведения специальных мер. Какие это меры?
Во-первых, создавались колхозы.
Во-вторых, проходило раскулачивание кулаков. Это происходило быстро, потому что к 1933 году кулаков уже вообще не было.
В-третьих, крестьянам было запрещено выезжать за пределы своего села, так что паспортов у них не было, и вообще они не могли выходить из колхозов.
Средства из деревни были направлены в город. Коллективизация была важной частью обеспечения ускоренной индустриализации.
Каковы были её результаты?
По итогам, заинтересованность крестьян в продуктивности своего труда так и не появилась, они все еще на себя не трудились, как и до этого. Также наступил очень серьезный сельскохозяйственные кризис. Причина его появления главным образом заключается в том, что кулаки были уничтожены. Легкая промышленность пришла в упадок, потому что развивалась исключительно тяжелая промышленность. В Поволжье начался самый настоящий голод. Крестьяне, конечно, не были довольны. И коллективизация последовала сразу после индустриализации. В 1932 году было коллективизировано 61,5% и в 1937 году – 93% крестьянских хозяйств – это очень много.
В итоге, сокращается производство зерна, сократился скот в два раза, рабочие руки пошли в города.
У природному відношенні ці області дуже різноманітні. Від Єгипту древня Палестина була відділена пустелею; сама Палестина - країна природних контрастів: на захід від р. Йордан вона зайнята нагір'ям, а почасти оазисами і родючими долинами; родюча низовина тягнеться й уздовж Середземного моря. А на півночі піднімаються нерідко покриті снігом вершини.
Заіорданіє було відділено від іншої Палестини глибокою, зарослою вологим лісом і хащами папірусу западиною р. Йордан і солоним Мертвим морем з його випаленими сонцем, майже безжиттєвими берегами; гірське чи горбкувате Заіорданіє було покрито степовою рослинністю, поступово переходячи в Сирійсько-Аравійську напівпустелю.
Фінікія відгороджена від іншої Передньої Азії високим гірським хребтом Лівану c кедровими й іншими лісами, альпійськими лугами і сніжними вершинами. Схили Лівану, звернені до моря, покривала вічнозелена середземноморська рослинність, і вологі морські вітри, що приносили дощі, робили непотрібним штучне зрошення.
До сходу від Лівану розташована Сирія. Її з півдня на північ прорізає долина між Ліваном і Антиліваном; у південній частині вона називається Бека чи Келесирією; тут на південь тече річка Литані, що проривається до моря, а на північ - ріка Оронт (нині Аль-аси); за Антиліваном, убік Сірійської напівпустелі, знаходився великий оазис Дамаска, а за ним йшли марні лавові поля; караванний шлях, якому зазвичай загрожували скотарські племена, проходив через маленький оазис Пальміру в сторону середнього плину Євфрату.