Прихід Цезаря до влади не був легким, протидіючи оптиматам, він мав багато ворогів в сенаті, із яких одним найбільш затятим був Марк Порцій Катон. Це був палкий прихильник республіки, мав аристократичне походження, брав участь у придушенні змови Катіліни і неодноразово виступав проти Цезаря у сенаті, залишався його опозиціонером аж до своєї смерті. Серед противників Цезаря також був Марк Клавдій Марцелл, що знаходився на посаді консула з 51 року до н. е. і, будучи другом Катона та прибічником Помпея, проявив себе неподатливим противником Цезаря.Проте не тільки велика кількість конкурентів заважала Цезарю, адже його самого не раз було запідозрено у зговорі проти сенату. Його навіть звинувачували у змові Катіліни, проте все ж таки, з до Цицерона його було виправдано. Зрештою, саме в період придушення цієї змови, йому було надано посаду претора, що і дозволило здобути йому військові звитяги і посягнути на верховну владу в Римі.У жовтні 49 року до н. е., вже після переходу річки Рубікон та після перемоги при Ілерді, Цезар перший раз став диктатором.
