Многие считают что именно при Екатерине великой началось привлечение иностранцев в Россию, но это не совсем так. Привлечение иностранцев в Российскую империю началось ещё при Петре великом. Чаще всего приезжие иностранцы были архитекторами и торговцами. В будущем уже при Екатерине великой многие богатые иностранцы стали дворянами. Они служили при дворе с знатными чинами. Многие из дворян (в иностранцев) стали учёнами, историками, философами и другими деятелями.
Итог:В итоге многие иностранцы перемешались с русскими боярами и дворянами, кто-то создал собственную династию дворян в россии. Многие иностранцы приехавшие в россию во времена пралвения Петра великого и Екатерины великой перемешались и слились с слоём высшего русского общества, заняв при этом многие важнейшие чины в Российской империи.
Євген Коновалець – полковник Корпусу Січових стрільців. Київ, 1918 р.
Січовики створили Стрілецьку раду – представницький орган, що репрезентував потреби куреня та координував його внутрішній устрій (за революційними звичаями при військових відділах формувалися представницькі комітети).
На раді було скасовано комітети та правило вибірності командирів (відновлюючи козацтво як військову формацію, характерним для того часу було й повернення козацьких архаїзмів, зокрема виборності старшин). Стрілецька рада перетворилася на дорадчий старшинський орган при командирові.
І що найважливіше – було прийнято виняткове політичне рішення: воювати не за класові інтереси, а за національні. Річ у тім, що ідея соціалізму про класову боротьбу дискутувала із питанням національної цілісності. Січовики вирішили це питання раз і назавжди, віддаючи перевагу національним інтересам
Объяснение: