ответ:Столкновения между апологетами различных духовных учений, вызванные нарушением — мнимым или подлинным — их интересов, то есть религиозные конфликты , не прекращались на Земле никогда.
В России, законодательные акты которой запрещают любые ограничения религиозных прав граждан, насчитывается более 20 000 зарегистрированных религиозных организаций и около 70 религиозных течений.
Хотя полномасштабных религиозных войн Россия не знала, столкновения на основе религиозных верований на Руси были всегда, начиная с преследования старообрядцев, установления атеистического режима и заканчивая акциями, направленными против некоторых протестантских общин. ХVІІ веке в результате изменения обрядности русская Православная Церковь подверглась расколу, последствия которого сказываются и в наше время.
Церковные книги и обряды нужно было привести в соответствие с канонами византийского богослужения. Это было продиктовано тем, что Российское государство желало обосновать свое значение в качестве «Третьего Рима», а для этого требовалась поддержка Константинопольского патриарха.
Объяснение;все достаточно просто если подумать.z
Найдревніший літопис України
літопис
До нашого часу дійшли сотні списків давньоукраїнських та козацьких літописів, проте найдавніші з них збереглися лише у пізніших списках, тобто вони є зведеннями попередніх літописів. При їх складанні літописці використовували твори своїх попередників, зарубіжні хроніки, Біблію, житія святих, сказання, усні перекази (легенди), власн Цінність літописів як джерела зростає й унаслідок того, що з найдавніших часів до них у повному обсязі або в уривках уміщувалися документи, які не дійшли до нас в оригіналах. Першими з них були договори київських князів із Візантією, укладені на початку X ст.
Серед найдавніших писемних джерел найбільшу цінність мають княжі літописи. Вони дають уявлення про політичне та релігійне життя в князівствах, у них наводяться біографічні відомості про київських та інших князів, їх походи, взаємовідносини із сусідніми державами тощо.
Зародження літописання в Київській державі більшість істориків відносить до X ст. Академік Б. Рибаков появу першого Київського, так званого зводу Володимира, датує 996 — 997 pp., причому, на думку дослідника, йому передували лаконічні записи, які до нас не дійшли, але були включені до тексту. Аналогічної думки дотримується інший знавець літописів Л. Черепній, який датував виникнення літописання 996 р. Видатний український історик М. Грушевський висловив припущення про існування у Києві літописного зводу з 945 p. М. Брайчевський схильний віднести початок давньоукраїнського літописання до IX ст.
Найдавнішими літописними творами, що дійшли до нашого часу, є "Повість временних літ", "Київський літопис" (XII ст.) та "Галицько-Волинський літопис" (XIII ст. ). "Повість временних літ" збереглася у трьох редакціях і багатьох списках. її укладання пов'язують з ім'ям ченця Києво-Печерського монастиря Нестора. Це своєрідний вступ до вітчизняної історії, конспективний виклад подій, подекуди без їх точного датування, від створення світу до 1110 — 1113 pp., тобто до подій, свідком яких був сам Нестор. На думку вчених, у "Повісті" використані й більш ранні літописні тексти. Розповідь про слов'ян починається в ній з легенди про заснування Києва братами Києм, Щеком і Хоривом та їхньою сестрою Либідь. Поряд із відомостями про Київську землю тут наводяться дані про події у Візантії.