ответ:Итоги отмены крепостного права:
- крестьяне стали свободными, а точнее временнообязанными.
- рабочая сила увеличилась во множество раз (учитывая численность крестьянства).
- создаются отношения купли-продажи, вокруг помещичьей земли как основного объекта.
- зарождение капитализма – помещичье хозяйство и деятельность обеспеченных крестьян.
- земля остается собственностью помещика.
- крестьяне все еще обязаны платить барщину и оброк, потому что они временнообязанные.
- в сельской общине сохранились отрезки земли.
- крестьянин зависит от помещика и государства, так как у него нет никаких финансов.
Объяснение:
Объяснение:
Город Ишимбай, пионер нефтедобывающей и нефтеперерабатывающей промышленности региона, положил начало будущему городу Салавату, оказал в организации строительства комбината № 18, а также в самом строительстве города[9].
30 июня 1948 года образован посёлок в связи с началом строительства нефтехимического комбината № 18 (ныне ООО «Газпром нефтехим Салават»). На строительство нефтехимического комбината постановлением Совета Министров СССР от 30 марта 1948 год были этапированы заключённые и военнопленные: более 25 тысяч человек. Большинство из них бок о бок работали со строителями на возведении цехов комбината и жилых кварталов. В Салавате сейчас расположены четыре исправительные колонии[10].
7 июля 1949 года получил статус рабочего посёлка, названный в честь башкирского национального героя Салавата Юлаева. Салаватский поселковый совет подчинялся Ишимбайскому городскому совету[9]. Нумерация возводимых школ в посёлке первоначально продолжалась после школ города Ишимбая.
12 июня 1954 года посёлок Салават вышел из подчинения Ишимбайского городского Совета, став городом республиканского подчинения.
Запорозька Січ як військово-політична організація - абсолютно унікальне явище світової історії. Це була демократична, православна, воєнізована республіка, об’єднана спільною справою захисту своєї землі від ворогів і панів, спільною вірою, добровільним набуттям звання запорожця і підпорядкування суворим законам (неписаним) і дисципліні, дотриманню обрядів і традицій, порушення яких жорстоко каралося.
Становлення військового мистецтва українських козаків відбувалося під впливом ряду факторів і протягом тривалого часу. Поселившись на Нижньому і Середньому Подніпров’ї, козаки тим самим, з одного боку, стали захисниками своїх володінь, а відтак і південно-східного кордону держави від турецько-татарських нападів. З іншого - з кінця XVI ст. козаки протистояли натиску польських військ, оскільки влада Речі Посполитої прагнула перетнути шлях на Січ селянам і міщанам та поставити її під свій контроль. Отже, козаки повинні були зберегти себе і одночасно протистояти тактичним прийомам наступу як турків і татар (надзвичайно швидке пересування, дроблення війська на дрібні загони і розсіяння їх на великій площі), так і важкоозброєних, закованих у лати польських рицарів. Необхідність «здобуття хліба», тобто заняття здобичництвом, поєднаним із завданням відібрати в нападників награбоване майно і ясир, сковувати сили противника в приморських містах-фортецях, - усе це разом і витворило унікальне військове мистецтво козаків. При цьому запорожці вміли і запозичувати деякі прийоми військового мистецтва у своїх противників.