Кирило Розумовський (1680-1749) був видатним політичним та державним діячем українського походження, який відіграв важливу роль у боротьбі за відновлення прав Української держави в XVIII столітті. Розумовський обіймав посади канцлера та гетьмана Гетьманату, де він здійснював активну політику на користь українського народу. Він виступав за державну незалежність України та зміцнення її політичного статусу.
Розумовський спрямовував зусилля на збереження культурно-національного спадку українців, підтримку освіти, науки та культури. Він дотримувався прогресивних ідей та реформ, сприяючи розвитку громадського суспільства та розширенню прав людей. Розумовський також активно працював над встановленням зовнішніх зв'язків з іншими державами та визнанням України як самостійного суб'єкта міжнародного права.
В результаті своїх зусиль Розумовський вніс вагомий вклад у боротьбу за відновлення прав Української держави. Він є символом визначної постаті, яка прославила Україну у світі та сприяла збереженню національного гордості та ідентичності.
1)Наступ царської влади на автономні права Гетьманщини проявився у декількох аспектах. Перш за все, царська влада поступово обмежувала політичну самостійність гетьманського уряду та підпорядковувала його своїй контролі. Це проявлялося у зменшенні повноважень гетьмана, який став фактично залежним від російського царя, а також у призначенні російських представників у важливі посади в Гетьманщині.
Другою проявою наступу царської влади було припинення незалежності Запорозької Січі. У 1775 році російська імператриця Катерина II видала указ про ліквідацію Січі та розпорядилася її розоренням. Це було пов'язано з прагненням царської влади знищити осередок українського націоналістичного руху, який був активним в Січі, а також з бажанням забезпечити повний контроль над українським населенням та його ресурсами.
2)Ліквідація Запорозької Січі мала кілька причин. По-перше, це було пов'язано з політичними цілями Російської імперії. Царська влада хотіла знищити осередок української самостійності і націоналізму, який відображався в діяльності Січі.
По-друге, ліквідація Січі була спричинена економічними мотивами. Російська імперія бажала отримати повний контроль над українськими землями та їх ресурсами, зокрема над багатими степовими пасовищами.
По-третє, це була відповідь на пов