ответ:
украї́нське націона́льне відродження — соціальний та політичний рух на території російської та австро-угорської імперій, що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації. існує безліч різних теорій і оцінок сутності українського національного відродження, як політичного, соціального, національно-визвольного руху. український національний рух зародився на території російської імперії у колах козацької старшини, під впливом історичногопроцесів у європі кінця xviii ст. великодержавна політика царського самодержавства призвела до піднесення українського національного руху в росії в середині xix ст. на початку xx ст. він остаточно перейшов у свою політичну стадію і характеризувався активною боротьбою українців за свої як культурні, так і політичні права. з виникненням українських партій, розв'язання національного питання в росії пов'язується з вирішенням політичних проблем: ліквідація самодержавства, встановлення парламентаризму, надання демократичних свобод.
Граф[3] (с 1878) Михаи́л Тариэ́лович[4] Лори́с-Ме́ликов (арм. Միքաէլ Տարիելի Լորիս-Մելիքով, груз. მიხეილ ლორის-მელიქიშვილი; 19 октября 1825 — 12 (24) декабря 1888) — российский военачальник и государственный деятель; генерал от кавалерии (17 апреля 1875), генерал-адъютант. Член Государственного совета (11 февраля 1880 года). Почётный член Императорской Академии наук (29.12.1880).
В последние месяцы царствования императора Александра II занимал пост министра внутренних дел с расширенными полномочиями, проводил либеральную внутриполитическую линию, получившую название «мягкой диктатуры», планировал создание представительного органа с законосовещательными полномочиями (см. Конституция Лорис-Меликова).
Русская печать дала его политике апеллирования к общественному мнению после взрыва в Зимнем дворце (5 февраля 1880 года) ироническое наименование «диктатуры сердца»[5]; а его самого называли иногда «диктатором сердца».
Галицко-Волынское княжество, располагалось на Юго-Западе Руси