М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
victoriabetenecova
victoriabetenecova
25.05.2022 20:11 •  История

Расскажите о правлении мавераннахра в период правления аббасидов?

👇
Ответ:
sprikutviktpria
sprikutviktpria
25.05.2022

Общее недовольство против Омейядов особенно усилилось в период правления халифа Марвана II (744— 750). Причиной тому послужило увеличение норм хараджа и широкое использование принудительного труда населения. Для борьбы против Омейядов Аббасиды направляли пропагандистов во все вилояты.

В 746 г. Абу Муслим, один из пропагандистов, был направлен в Хорасан. Он обратился к населению с призывом поддержать истинных потомков Пророка.

Народные ополченцы

В начале арабская знать, а затем и дехканы поддержали Абу Муслима. Против Омейядов восстало все население Хорасана, Мавераннахра и Тохаристана. Сбор ополчения осуществлялся в ставке Абу Муслима в крепости Махуван. Ополченцев заносили в список и выдавали им вначале по три дирхема, затем по пять. Интересен тот факт, что большая часть людей, состоявших в списках, была из самого низшего сословия. Учитывая, что для остальных сословий считалось оскорбительно служить рядом с ними, Абу Муслим организовал специальную казарму в селении Шаввал, назначив предводителем бедняков Дауда.

Цели ополченцев

В рядах повстанцев находилось несколько сословий: арабская знать, местная аристократия — дехканы Мавераннахра и Хорасана, трудовое население восточной части халифата — городские ремесленники, сельские кадивары и рабы. Цели каждой группы были различны. Арабская знать стремилась укрепить свои политические позиции в государстве, свергнув династию Омейядов и передав власть Аббасидам. Местные аристократы хотели использовать это движение для уравнения своих политических прав с арабами, а при возможности, отделить государство от халифата и самостоятельно править страной.

Простой люд мечтал освободиться от гнета Омейядов, непосильных налогов, от беспрерывных обязательных повинностей, рабы — избавиться от оков. Для осуществления этих целей они готовы были до последнего сражаться против своих угнетателей. Все восставшие были одеты в черную одежду, которая прежде всего, была символом траура, цвета боевого стяга и позволяла отличать восставших в жестоких боях от воинов Омейядов

Объяснение:

4,4(65 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
mukaseevdaniil1
mukaseevdaniil1
25.05.2022

Эч ким унутулбайт жана эч нерсе унутулбайт"

"Эч ким унутулбайт жана эч нерсе унутулбайт» —

Граниттин кичинекей бетине Ысык жазуу.

Шамал ышкырып менен ойноп

Жана холодные снежные венки засыпают.

Бирок, от сыяктуу эле, дарак мык астында турат.

Эч ким унутулбайт, эч нерсе унутулбайт.

"Эрте куракта жаштардын"

Сен аны укканда мен коркуп жатам,

Мыйзам тарабынан тыюуу салынган маалыматтарды, материалдарды жарыялоо;,

Биз жаштарды унутуп, анткени эмес,

Ал эми жашоодо жок адамдар эс.

Бул жаштар абдан кыска болду,

Ал он жети жашка чейинки фронтко кетти,

Жок, Ленинградда, Москва астында, Волге,

Ал эрте гүл сыяктуу көнгөн болчу.

Фаберлик-Алатоо.. бирок ал легенда болуп калды

Жана, мисалы, тирүү калган үчүн,

Алардын баары эмес, биз келет... бир жерде, алар абдан көп бойдон калууда,

Каршы багытталган.

Ар бир адам өлүмдү жана жан сезет.

Согуш төртүнчү жылдан бери болуп келе жатат…

Жок, жаштардын коркпостон келген эмес —

Байыркы адамдар оору.

Ал эми жеңиш! Наркы, күч-аракеттерди

Биз аны элдин арасынан утуп алдык.

Ошентип, Орусиянын уулу жаш болсун,

Эрте ал гүлдөйт!

4,5(59 оценок)
Ответ:
sofiamytsak
sofiamytsak
25.05.2022
Термін для означення низки історичних українських земель, а саме: Буковини, Волині, Галичини, Поділля, Закарпаття, а також Західного Полісся.

У контексті історії України XX ст. найчастіше вживається для означення територій, приєднаних до Радянського Союзу і включених до складу УРСР на початку Другої світової війни та після її закінчення, а також суміжних з ними територій. У різні часи під даний термін підпадали різні частини українських етнічних земель.

Більшість з цих територій входили до складу Галицько-Волинського королівства. По занепаді останнього Південно-Західна Україна (Галичина та Західне Поділля) відійшла до Польського королівства, Закарпаття — до Угорського королівства, Буковина та Покуття — до Молдавського князівства, а Північно-Західна Україна — Волинь — разом зі Східним Поділлям та Центральною Україною до Великого Князівства Литовського, Руського і Жмудського. Після Люблінської Унії всі ці землі увійшли до складу Речі Посполитої. В період національно-визвольного руху українців, відомого як Хмельниччина, та втрати Польським королівством влади над центральними етнічними українськими землями, територія сучасних західних областей за Зборівським договором, залишилася в складі Польської корони, де на українських етнічних землях продовжували існувати Подільське, Руське, Волинське та Белзьке воєводства. Закарпаття продовжувало залишатися в складі Угорського королівства. Під владу Гетьмана Війська Запорозького відійшли лише території сучасних Вінниччини, Житомирщини та північно-східної околиці сучасної Рівненщини. Після останнього поділу Речі Посполитої у 1795 р. ці території були розділені між Австро-Угорщиною (Закарпаття, Галичина з частиною Західного Поділля та Буковина) та Російською імперією (більша частина Поділля та Волинь з Поліссям). У першій половині XX століття частина з них входили у Західноукраїнську Народну Республіку, а також у т. зв. міжвоєнну Польщу (за винятком території сучасної Хмельницької області), Румунію (не враховується Ізмаїльська область) та
4,7(80 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ