Відповідь: Внутрішня:Продовжив політику Олега, спрямовану на посилення центральної влади та об’єднання східнослов’янських племен в одній державі.
2. Вів жорстоку, боротьбу проти автономістських настроїв підкорених народів:
• 914 р. Зломив опір древлян, які намагалися вийти з-під влади Київського князя;
• послабляв владу місцевих князів.
3. Приєднав територію уличів та тиверців між Дністром та Дунаєм.
4. 945 р. Під час спроби вдруге зібрати данину з древлян був ними вбитий.
Древляни, які повстали, розправилися з військом Ігоря, а його захопили в полон, прив’язали до двох молодих дерев, що росли поруч, і відпустили. Дерева його розірвали. Так про його смерть описує літопис.
Зовнішня:Продовжуючи політику своїх попередників, Ігор здійснив кілька походів на Візантію:
• 941 р. Було організовано воєнну експедицію, яка пересувалася на десятках тисяч суден, але під Константинополем була спалена “грецьким вогнем”;
• 944 р. Невдалий похід Ігоря проти Візантії. Було підписано договір, який був менш вигідний для русичів, ніж договір 911 року:
- руські купці позбавлялися права безмитної торгівлі у Константинополі;
- було обмежено купівлю купцями коштовних тканин;
- руські воїни мусили обороняти кримські володіння Візантії від кочівників;
- київський князь зобов’язувався не нападати на володіння Візантії;
Пояснення:
Омейя́ды (араб. الأمويون), или бану Умайя (араб. بنو أمية), — династия халифов, основанная Муавией в 661 году. Омейяды Суфьянидской и Марванидской ветвей правили в Дамасском халифате до середины VIII века. В 750 году в результате восстания Абу Муслима их династия была свергнута Аббасидами, а все Омейяды были уничтожены, кроме внука халифа Хишама Абд ар-Рахмана Абд ар-Рахмана I, основавшего династию в Испании (Кóрдовский эмират). Основателем клана Омейядов считается Омайя ибн Абдшамс, сын Абдшамса ибн Абдманафа и двоюродный брат Абдулмутталиба. Абдшамс и Хашим были братьями-близнецами.
Объяснение:
На этом мои полномочия всё
Відповідь:
Пояснення:
Новые черты в архитектуре (ордер, регулярность, симметрия, анфилада); в пластике (новые композиционные приемы и анатомические представления); в живописи (станковая картина, новые законы перспективы и др). Выполнение задач Ренессанса средствами эпохи Просвещения.