Відповідь:
Першим головою Товариства було обрано Корнила Сушкевича. Перші роки діяльности Товариства пройшли в умовах жорсткої конкуренції з галицькими москвофілами, оскільки його представники відстоювали ідею єдности галицьких та наддніпрянських українців та їхньої окремішности від поляків та росіян. Першим реалізованим завданням для Товариства було заснування власної друкарні, яка видавала книжки справжньою народною українською мовою на противагу до друкарні Ставропігійського інституту, що друкувала т. зв. «язичієм». За період від створення товариства до реорганізації його у наукове (1873–1892) було видано лише більше 20 книг, видавалися регулярні часописи «Правда» та «Зоря».В умовах значного поширення українського просвітницького та культурного руху виникла потреба реорганізувати Товариство у наукову інституцію, що в майбутньому виконувала б функції Академії наук. Головним ініціатором такого перетворення виступив у 1890 році Олександр Барвінський за підтримки Олександра Кониського та Володимира Антоновича. На загальних зборах 13 березня 1892 року було прийнято новий статут, згідно з яким створено Наукове Товариство імени Шевченка (НТШ).
Було створено три секції НТШ, що визначали упродовж більшої частини його історії його структуру:
Історично-філософська
Філологічна
Математично-природописно-лікарська.
Першим головою реорганізованого НТШ став Юліян Целевич (1892), однак його майже зразу замінив Олександр Барвінський (1893–1897). Налагоджено видавництво «Записок НТШ».
Пояснення:
Положение крестьян в Новое время сильно отличалось от средневековья. В Средние века большая часть крестьян относилась к категории зависимых, которые были прикреплены к земле и несли повинности перед сеньором, в Новое время шел процесс освобождения крестьян от крепостной зависимости, которые теперь становились арендаторами земли и платили ренту.
Изменения произошли в том плане, что крестьяне стали ориентировать свое хозяйство на рынок, т.к. ренты требовалось выплачивать только деньгами, а не натуральными продуктами как в Средние века.
Положение крестьян в Новое время сильно отличалось от средневековья. В Средние века большая часть крестьян относилась к категории зависимых, которые были прикреплены к земле и несли повинности перед сеньором, в Новое время шел процесс освобождения крестьян от крепостной зависимости, которые теперь становились арендаторами земли и платили ренту.
Изменения произошли в том плане, что крестьяне стали ориентировать свое хозяйство на рынок, т.к. ренты требовалось выплачивать только деньгами, а не натуральными продуктами как в Средние века.