Кілька разів він брав і вимушено залишав Галич, аж доки в 1238 р. не утвердився в ньому остаточно. Для зміцнення відродженої Галицько-Волинської держави надзвичайно важливе значення мав захист її західних кордонів. Навесні 1238 р. під Дорогичином Данило розгромив тевтонських лицарів Доброжинського ордену, які загрожували його державі, й навіть захопив у полон їхнього магістра Бруно.
1238-1264 рр. Розвиток Галицько-Волинського князівства за Данила Романовича
У 1239 р. Данило знову приєднав до своїх володінь Київські землі. Однак, у період, коли Данило вже відбудував свою державу, на руські землі напали монголо-татари, які після зруйнування в грудні 1240 р. Києва пішли походом на Волинь і Галичину. Данило змушений був визнати залежність від Золотої Орди і платити їй данину. Це дозволило йому захистити князівство від монголо-татарських набігів, відновлювати економіку. Але коритися Данило не думав і готував сили для боротьби проти Золотої Орди.
У руслі цієї антимонгольської політики князь:
- уклав союз з угорським королем;
Відповідь:
Пояснення:Жречество в язычестве
Со времен глубокой древности в религиозной жизни язычников особая роль предназначалась жрецам, которые хранили храмовые тайны, были посвящены в смысл мистических обрядов. Только жрецы имели право изучать и толковать священные книги, совершать обряды. Миряне не имели права постигать тайны религии, не будучи предварительно принятыми в касту жрецов. Жрецы использовали это правило в корыстных целях, т. к. пользовались им для достижения власти. Чем таинственней были обряды в храмах, чем меньше люди были посвящены в эти тайны, тем больший авторитет приобретали жрецы, пользующиеся этими тайнами, для воздействия на умы невежественных, но крайне религиозных людей. Нередко жрецы, указывая на то, что ими руководит Бог, подчиняли своей власти даже царей. Очень часто для того, чтобы держать народ в страхе, жрецы изобретали кровавые обряды с жертвоприношениями людей, якобы как кару Божию за непослушание религиозным предписаниям.
ответ:гончарный круг