я не знаю чи правильно, чи це по цій темі:
Українська мова протягом століть зазнавала лінгвоциду. Її придушували, забороняли, піддавали анафемам і гонінням. І в роки російського царизму, і в радянські часи намагалися викорінити, розтоптати й відібрати мову. Кожне століття додавало нових штрихів до лінгвістичної руйнації рідного слова.
Згадаймо найбільш відомі замахи на українську мову.
30 липня 1863 року міністр внутрішніх справ Російської імперії Петро Валуєв видав сумнозвісний циркуляр про призупинення видання українською мовою (“на малороссийском языке”) значної частини книг. Повна назва документу мовою оригіналу була “Циркуляр министра внутренних дел П. А. Валуева Киевскому, Московскому и Петербургскому цензурным комитетам”.
Патри́цій (лат. patricius — від pater — «батько», тобто «нащадок батьків») — представник знатних родів у Стародавньому Римі. У ширшому значенні — людина шляхетного походження.
Плебе́ї (лат. Plebs — простолюдин) — незнатне, вільне населення Стародавнього Риму, яке не входило в родові общини і не мало права на землю, а також політичних прав на відміну від патриціїв.
Сена́т (лат. Senatus — рада старійшин), у Стародавньому Римі найвища державна рада; у ряді держав один з найвищих державних органів; у багатьох державах одна з законодавчих палат парламенту, судова колегія при вищих судах, або найвищий суд (наприклад, Держ. Сенат в Україні за гетьманату П. Скоропадського); також колеґіальний орган управління у деяких вищих навчальних закладах.
Трибу́н (лат. tribūnus) — у Стародавньому Римі — назва різних державних і громадських службових осіб. Слово tribūnus («народний трибун; чиновник») утворене від лат. tribus — округ, територіальна одиниця в Стародавньому Римі, яке спочатку означало «третя частина римського народу». Військові трибуни — командні посади у давньоримській армії, народні трибуни — найвищі виборні службові особи з плебеїв, що обиралися на плебейських зборах.
