Внешняя политика России конца XVII — начала XVIII века была направлена на восстановление социального, экономического и политического состояния, претерпевшего серьезный кризис во времена Смуты (1598-1613 г.).
Основных целей было несколько: вернуть земли на Балтийском побережье, а также Северские, Смоленские и Новгородские, потерянные в результате польской интервенции. Эти задачи составляли огромную сложность для правителей, потому что помимо того, что не было достаточных средств для ведения войн, договориться тоже было невозможно.
На мою думку і думку українських історіографістів , найбільш доречніший тридцятилітній період від смерті Б. Хмельницького (1657) до обрання гетьманом І. Мазепи (1687) .
Саме ці тридцять років найкраще характеризують період Руїни , адже в цей період гетьманували некомпетентні гетьмани-маріонетки інших держав , окрім "Сонця Руїни" , гетьмана Петра Дорошенка , вторгалися іноземці в Україну , спалахували народні невдоволення , померали через злидні .
Ці події добре виділяються на фоні попередньої доби , Хмельниччини , коли українська козацька держава переживала піднесення в соціально-економічному житті , звільнившись від польської залежності , а також добре порівнювалося з наступною добою , гетьманування І. Мазепи .
Гетьманування І. Мазепи - період об'єднання Правобережжя, Лівобережжя , Запоріжжя та Слобожанщини , період культурно-просвітницької діяльності , період будівництва храмів і церков , доба розвитку українського (козацького) бароко .