Український націоналістичний рух 1920-1950-х рр. мав чимало спільних рис, притаманних іншим національно-визвольним рухам бездержавних народів Європи, Азії, Африки та Латинської Америки, чию тяглість можна від часів формування модерних націй у ХІХ ст. до антиколоніальної боротьби народів "третього світу" другої половини ХХ ст.
Попри надзвичайну строкатість визвольних рухів з точки зору історичного контексту, соціальної бази, ідеології, стратегії, конкретних завдань, тривалості, спільною базою для їхнього порівняння виступає бездержавний характер народів, які вони представляли, прагнення реалізувати своє право на самовизначення та позбутися підневільного становища.
ароджуючись у міжвоєнний період в умовах польського панування на західноукраїнських землях, Українська військова організація (УВО) та Організація українських націоналістів (ОУН) спирались на попередній досвід діяльності таємних революційних організацій бездержавних націй у ХІХ – на початку ХХ століття.
ОУН не була класичною партією парламентського зразка, а виникла як політичний рух із власною оригінальною ідеологією та методами боротьби. Сама модель конспіративної організації наслідувала діяльність таємних товариств балканських народів, які боролись за возз’єднання своїх земель та звільнення від османського та габсбурзького панування.
ответ:В 1654 году произошло вхождение Левобережной Украины в состав России .8 января состоялась Переяславская рада, на которой и было принято это решение. В реализации этого события главную роль сыграл гетман Войска Запорожского Богдан Хмельницкий. Именно он обратился к Алексею Михайловчу с принять Украину в состав России, поняв, что организованное им восстание против поляков не сможет одержать победу. Причинами этого восстания стал религиозный и социальный гнет православных украинцев со стороны поляков-католиков, ведь в то время Левобережная Украина входила в состав Речи Посполитой. Присоединение Украины неизбежно повлекло за собой начало русско-польской войны.
Война началась в том же, 1654 году и длилась до 1667 года. Победу одержала Россия. По итогам войны было заключено Андрусовское перемирие, по которому Россия получала Смоленские и Северские земли, а Польша признавала вхождение Украины в состав России, Запорожье оставалось под властью обоих государств. Кроме того, недавние противники обещали оказать друг другу в борьбе с турками и крымскими татарами.
Объяснение: