Кирило-мефодіївці збиралися на квартирах членів братства, обговорювали програмні документи, питання політичного життя, залучали нових членів, налагоджували стосунки з прихильниками національного відродження інших слов'янських народів.
У сфері просвітництва кирило-мефодіївці насамперед переймалися підняттям культурного й освітнього рівня народу, його національної свідомості. Наслідком цього став проект шкільної програми В. Білозерського, який давав можливість зробити її початкову ланку максимально доступною для дітей сільських і міських «низів». Однак реалізувати це не вдалось.
Іншим важливим напрямом громадської роботи члени братства вважали визначення шляхів піднесення економіки України. Із цією метою вони збирали кошти для видання популярних книжок економічного змісту. Зокрема, «братчики» видали «Кишенькову книжку для поміщиків і найкращий видобутий із досвіду б керувати маєтком», написану П. Кулішем. Планували також видати практичний порадник господарям - книжку князя В. Одоєвського «Сільські читання», перекладену з російської мови. У їхніх планах було заснування видавництв, які б забезпечили широкий випуск науково-популярних книжок із корисними порадами для використання їх у найрізноманітніших сферах господарювання. З метою поширення своїх програмних ідей члени братства готували прокламації. Дві з них потрапили до рук жандармів - «До братів українців» та «До братів великоросіян і поляків». Прокламації закликали слов'янські народи до того, щоб кожний «творив окрему республіку (річ посполиту) і правив собою не вкупі з іншими, а тільки щоби кожний з них мав мову, свою літературу і свій окремий громадсько-політичний лад».
Кирило-Мефодіївське братство висунуло політичну ідею створення української держави як складової слов'янської федерації. Воно поклало початок організаційному об'єднанню діячів українського національного руху.Кирило-мефодіївці вперше сформулювали українську національну ідею. Саме від них веде свою історію новий український національний рух. Завдяки братству він вийшов із початкового стану нечітких прагнень і остаточно визначив свою мету та завдання: державна самостійність, соціальне звільнення народу, народовладдя у внутрішньому житті, федералізм у міжнародних відносинах, насамперед зі слов'янами.
ответ: Древнейшие люди появились на Земле больше миллиона лет назад, кто считает около десяти тысяч лет назад. Они сильно отличались от людей нашего времени и были похожи на крупных обезьян. Лбы у людей были низкие и покатые. Мозг был больше, чем у обезьяны, но значительно меньше, чем у современного человека. При ходьбе люди сильно наклонялись вперед. Их руки свешивались ниже колен. Пальцы у них были неловкие; люди могли выполнять своими руками только самую простую работу: рыть землю, хватать, ударять. Люди издавали лишь немногие отрывистые звуки. Этими звуками они выражали гнев и страх, призывали на и предупреждали друг друга об опасности.Люди собирали плоды и птичьи яйца, с палок и рубил выкапывали съедобные корни и личинки насекомых, разрывали норы небольших животных. Такое занятие называется собирательством; люди собирали то, что им давала природа. Собирательство и охота были первыми занятиями человека. Жизнь древнейших людей была очень тяжелой и полной опасностей. Нередко встреча с крупным зверем оканчивалась гибелью человека. Далеко не всегда людям удавалось найти достаточно пиши. Больше половины их не доживало до 20 лет: одни погибали в когтях хищников, другие — от болезней и голода. Древнейшие люди не могли жить поодиночке, они не добыли бы себе еды и не смогли бы поддерживать огонь. Люди вымерли бы от голода или были бы истреблены хищниками. Поэтому они жили группами — коллективами, совместно добывали пищу и обогревались около общего костра.
Объяснение: