Прочитайте цитату, яку ви бачите на екрані, і дайте відповідь на запитання: якими внутрішніми мотивами керувався П. Скоропадський, коли погодився стати гетьманом України? Яким чином це характеризує державного діяча? «28 квітня після обіду я замінив свою звичайну черкеску на цивільне вбрання… вийшов з дому і візником поїхав до скверу, де стоїть пам’ятник Святому Володимирові. Мені хотілося на самоті обдумати те велике діло, що я звалював тепер на свої плечі; мені хотілося розібратися у своїх власних думках і намірах. Я почував, що переживаю дуже важливі моменти свого життя, усвідомлював… яка колосальна відповідальність ляже на мене і я вже змушений буду забути про особисте життя і особисті інтереси. Я наблизився до пам’ятника і сів на лаву… Переді мною чудово вимальовувався наш Дніпро, свідок не таких ще переворотів! Поза Дніпром розгорталася безмірна далечінь рідної мені Чернігівщини. Я довго, довго сидів, милувався краєвидом, образи минулого мого краю один за другим виникали перед моїми очима; я намагався уявити собі його майбутнє. Я відчував, що починаю якусь нову сторінку в історії мого народу і хотілося усвідомити собі всі обставини цього початку. Хай буде, що буде, а йти на це діло я мушу. Потраплю врятувати мій край – буду щасливий, не здолаю цього зробити – буду мати чисту совість, бо не маю я особистих цілей». (Зі спогадів П. Скоропадського; друк. за: Історія України в особах: ХІХ – ХХ ст. / І. Войцехівська (кер. авт. кол.), А. Абліцов, О. Божко та інш.- К.:
Роль, яку відігравав Таврійський півострів, починаючи від античних часів, - тобто роль своєрідного ключа, економічного, а також політичного, по відношенню до безкраїх і незвичайно багатих просторів Східної Європи - стала основною причиною того, що півострів ще на межі першого тисячоліття після Різдва Христового перестав бути моноетнічною територією.
Пізніше нові завоювання (а на півострові влада мінялася часто, зрештою, переважно співіснували державні утворення різних етносів) усували попередні панівні нації, перетворюючи їх у залежні. Так виникла помітна етнічна мозаїчність Криму, особливо в горах та у його торговельних центрах - факторіях.
Треба, однак, сказати, що "сто-національного" Криму, про який залюбки досі трубить прихована компартійна та пост-компартійна пропаганда, ніколи не було в природі. Для економічно активних зон, зон пожвавленого торговельного обміну в цілому світі завжди був характерний поліетнізм, як в античні, так і в середньовічні та нові часи - і Крим ніколи не був якоюсь винятковою особливістю, як намагаються доводити щедро оплачувані агітатори та, треба шкодувати, люди, які вважають себе істориками.