1. Революція у Франції
Революція була наближена неврожаями 1845—1846 pp. та економічною кризою 1847 р. Почалися масові банкрутства, звільнення та зростання безробіття. Улітку 1847 р. розпочався рух так званих бенкетів: щоб пропагувати реформи і при цьому обійти суворі заборони спілок та зборів у Парижі та великих провінційних містах організовувались обіди. Під час них гучно говорили про реформи і різко критикували уряд. Розлючений уряд заборонив черговий такий бенкет, призначений на 22 лютого 1848 р.
2 Революція в Німеччині
Наявність залишків феодалізму, роздробленість Німеччини, яка гальмувала її розвиток, вплив революції у Франції — все це зумовило розгортання революції в Німеччині.
3 Революція в Італії
В Італії революція 1848 р. почалася з народного виступу на острові Сицилія, де безземельне селянство і робітники сірчаних копалень нещадно експлуатувалися великими землевласниками і власниками копалень. До цього додалося погіршення економічної ситуації внаслідок неврожаїв та криз. 12 січня 1848 р. спалахнуло повстання в Палермо — головному місті Сицилії. Урядові війська було розбито, король змушений був утворити ліберальний уряд і пообіцяти конституцію.
4 Революція в Австрійській імперії
Революційні події в імперії почалися після звістки про зречення французького короля. 13 березня 1848 р. почалося повстання у Відні. Повстанці вимагали відставки канцлера Меттерніха, який очолював уряд понад 30 років. Імператор наступного дня змушений був задовольнити цю вимогу. Утворився новий уряд, який оприлюднив проєкт нової конституції та новий виборчий закон. Проте ці проєкти мали недемократичний характер і викликали нові незадоволення народу, демонстрації та будівництво барикад. Імператор змушений був тікати зі столиці в Інсбрук.
Объяснение:
.
Объяснение:
Древняя Месопотамия - одна из самых развитых и богатых цивилизаций. В этом государстве было очень много зажиточной знати. Они владели большими красивыми домами, у них были сады с финиковыми деревьями, много скотины, которыми занимались рабы. Очень часто богачи отправляли караваны с товарами в другие страны, они развивали торговлю таким образом.
Объяснение:
Однако в Месопотамии было и много бедняков. Беднякам было очень сложно. Порой не хватало урожая, чтобы прокормить свои семьи и расплатиться со своими хозяевами. Вообще всего урожая не хватало из-за плохих природных условий. Тогда бедняки просили зерно и другое продовольствие в лог у богачей. Но это не ситуацию, потому что долги росли и если бедняк брал мешок зерна, то через год ему приходилось возвращать уже 3 мешка.
Очень часто бедняки не могли насчитаться с долгами и тогда богатая знать забирала их сыновей или дочерей в распираю как расплату за свои долги. Царь Хаммурапи решил встать на защиту бедняков. Он издал закон, по которому раб мог работать на своего хозяина лишь 3 года. По истечению этого срока раба освобождали. Хозяин не имел право убивать раба или продавать другому богачу. Таким образом, царь Хаммурапи заручился поддержкой среди бедняков.
О развитии городов того времени свидетельствует появление монументальных сооружений, таких как мавзолей Айша-биби, Карахана, Бабаджа-хатун, находившихся в Таразе, мавзолей Сылтам — в низовьях Сырдарьи, мавзолей Домбаул — в Центральном Казахстане. Архитектура городов Казахстана тесно связана с зодчеством предшествующего времени. Материалом для постройки домов главным образом служили сырцовый кирпич, песок и дерево) Наружные стены крупных зданий и замков зачастую облицовы-ваись фигурными терракотовыми плитками.
Для своего времени города отличались высоким уровнем благоустройства. Дома имели канализационную и отопительную системы. Обычным для быта крупных городов были водопроводы. Сооружали подземные сводчатые тоннели, уложенные керамическими трубами. В каждом городе имелась общественная баня. Археологи отмечают высокую культуру горожан в строительстве бани.
В заключение выделим несколько основных моментов, особенностей городов средневековья Казахстана:
во-первых, казахстанские города были неразрывно связаны с мевым миром и не могли существовать без последнего;
во-вторых, часть населения города занималась отгонно-пастбищным скотоводством, проводя лето вне городского округа, на летних кочевьях;
в-третьих, города возникли прежде всего как административно-торговые центры, а не торгово-ремесленные, как в Европе или на Руси. Величина и значение города определялись не только удобным местоположением, но и административной ролью.