Середньовічне місто в Європі.Жителі були вільними такими як простолюд і залежними такими як смерди і челядь.Економіка продвигалась в торгівлі як людьми так і продуктами .В кожного була релігія.Знання було легко дістати.Наприклад в Галицько-Волинській державі.В них була своя мова.
Объяснение:
уликовская битва 1380 года стала определяющей вехой
в истории России. 8 (21) сентября 1380 года впервые
в истории Россия предстала как единое и мощное государство постоять за свою независимость: не московская,
а общерусская рать разбила войско Мамая на Куликовом
поле. Дмитрий Донскойдоказал, что сила Руси в единстве.
В этом ключевое значение Куликовской битвы в русской
истории.
Куликовская битва в русской истории – это предвестник конца
золотоордынского ига, унизительного, почти рабского положения
великой страны. Из-под власти золотоордынских ханов Русь
вышла лишь через 100 лет после Мамаева побоища,
но именно в 1380 году в историю России была вписана первая
крупная победная страница антиордынской борьбы, и в том
величайшее значение Куликовской битвы.
Велико значение Куликовской битвы и в военной истории России.
Впервые за многолетнюю историю русско-ордынского
противостояния Дмитрий Донской использовал наступательную
стратегию, делая ставку на упреждение действий противника,
концентрацию сил на главном направлении удара для завязки
генерального сражения и использование свежих сил Засадного
полка. Победа в Куликовской битве развенчала миф
о непобедимости и военном превосходстве Золотой Орды.
Куликовская битва в русской истории – это и возвышение
Москвы, как столицы единого и независимого государства,
объединяющего политического, военного и духовного центра
страны.
Беспримерный поход русских войск за Дон сделал Московское
княжество признанным центром антиордынской борьбы.
Противостояние Московского великого княжества с Мамаевой
Ордой завершилось крахом последней. Дмитрий Донской
не позволил Мамаю восстановить власть над русскими землями.
1. Одним из итогов княжения Владимира Мономаха было:
А. восстановление единства Древнерусского государства;
2. Отметьте последствия государственной раздробленности Руси в 12-13 вв.:
Б. ослабление обороно страны;
3. Основным внешним противником русских земель в 12 в. были:
Б. половцы;
4. Форма правления в Новгороде:
Б. республика;
5. Высшим должностным лицом в Новгороде был:
А. посадник;
6. Одной из причин государственной раздробленности была (-о):
А. формирование политического аппарат управления в удельных княжествах;
7. С именем какого князя связано первое летописное упоминание о Москве?
Б. Юрия Долгорукого;
8. Владения младших членов княжеского рода назывались:
А. уделы;
9. «Слово о полку Игореве» написано:
В. походу новгород-северского князя против половцев в 1185 г.;
10. При князе Всеволоде Большое Гнездо Владимиро-Суздальское княжество:
А. достигло наивысшего могущества;
11. В каком году произошла Невская битва?
в 1240 г.
12. Верховная власть в Новгороде принадлежала:
Б. вече;
13. В каком году произошло Ледовое побоище?
А. в 1242 г.
14. Впервые в летописях Москва упоминается в:
В. 1147 г.;
15. Укажите имя князя, о котором идет речь. Он совершил ряд походов в Волжскую Болгарию в 1183, 1185 и 1205 гг., а также успешный поход на половцев; при нем был построен Дмитриевский собор во Владимире.
й; Б. Всеволод Большое Гнездо;
16. В каком году произошло первое столкновение русских войск с монголами?
. в 1223 г.
17. Новгородской дружиной командовал:
Г. князь.
18. Кто возглавлял монгольское войско при завоевании русских земель в 1237-1240-х гг.?
В. Батыйхан
19. Князь Юрий Долгорукий получил свое прозвище:
А. за длительную борьбу за киевский престол;
20. Отметьте причину возникновения заговора против Андрея Боголюбского: как по мне, так здесь нет правильного ответа, но меньше всех НЕ подход это:
А. нежелание бояр участвовать в военных походах князя;
21. Родовые владения бояр на Руси назывались:
А. вотчинами;
22. Наиболее сильным и влиятельным на Руси в 12- начале 13 вв. было:
В. Владимиро-Суздальское княжество;
23. Кто первым из князей принял титул Великого князя Владимирского?
; Б. Всеволод Большое Гнездо;
24. Наиболее сильным князем Галицко-Волынского княжества в 13 в. был:
Г. Даниил Романович
25. Контроль за налоговой системой в Новгороде посадника) осуществлял:
А. тысяцкий;
26. Кто является автором знаменитого «Поучения детям»?
р Б. Владимир Мономах
27. Расположите русских князей в хронологической последовательности их правления:
Д. Владимир Мономах. Г. Юрий Долгорукий;(сын В.Мономаха) --А. Андрей Боголюбский;(сын Юр.Д) ---Б. Всеволод Большое Гнездо;(сын Юр.Д., брат А.Богол) --- В. Александр Невский;(внук Всев.Б.Г.)
28. Расположите князей Литовского княжества в хронологическом порядке их правления:
В. Миндовг ---Б. Гедимин Г. Ольгерд Д. Ягайло А. Витовт
29. Установите соответствие между терминами, названиями и их определениями.
А. ярлык3. ханская грамота, дававшая право русским князьям властвовать в своих княжествах
Г. баскак 1. представитель ордынского хана на Руси
Б. численник---4. ханский переписчик населения
2. съезд монгольской знати --- курултай
5. регулярная дань, которую собирали на Руси для хана Золотой Орды ---В. выход
30. Установите соответствие между событиями и датами:
А. сражение на реке Сить . 1238 г.
Б. взятие войсками Батыя Киева 1240 г.
В. разорение монголами Переяславской и Черниговской земли 1239
Г. вторжение войск Батыя в земли Северо-Восточной Руси-1237
Наприкінці X століття інтенсивно розбудовуються старі й засновуються нові міста. Це зумовлювалося розвитком сільського господарства, ремесел і торгівлі. Розбудова міст відбувалася в умовах піднесення ремісничого виробництва й торгівлі. З XI століття в економічному житті Західної Європи почався період урбанізації — відродження давніх римських міст (Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон, Бонн) і утворення нових (Гамбург, Любек, Лейпціг, Магдебург), посилення їх господарського значення. Головною причиною цього було економічне піднесення, руйнування натурально-господарських форм виробництва. Вотчинне ремесло вичерпало себе, феодальний маєток не міг розвивати своїх промислових проблем. Успіхи сільського господарства і надлишок продуктів харчування зробили можливим існування населення, яке могло не займатися сільським господарством. Вотчинні ремісники переводились на оброк. Вони йшли з маєтків і селилися на перехрестях доріг, у торгових містечках, біля мурів фортець і монастирів. Поступово ці поселення перетворювались в міста.
Крім старих римських центрів,деякі середньовічні торгово-промислові міста перебували під владою феодалів, які були зацікавлені в їх появі на своїх землях, оскільки міста і податки з них приносили немалі прибутки. Система феодальної земельної власності міцно прив'язувала торгово-промислові центри до землевласника, а самі міста певною мірою повторювали структуру феодального маєтку. Значну частину території міста займав замок з господарськими і громадськими будівлями. Феодал постійно жив у місті. При ньому перебувала значна кількість воїнів і слуг, яким роздавали земельні ділянки. Решта землі, як правило, належала церкві. Феодал ставився до міських жителів як до сільських ремісників, котрі переселилися в місто. Тому вони відбували всі феодальні повинності. В дещо кращому становищі були купці, хоч також виконували повинності.
На феодалові лежали нові обов'язки. Він повинен був захищати місто, його жителів від зазіхань інших сеньйорів або зовнішніх ворогів. У 10 ст. це було нелегко. Набіги норманів, арабів, угорців спустошували землі Європи. Лише добре укріплене місто могло протистояти загарбникам. У 11 ст. зовнішня небезпека майже повністю зникає і феодали втрачають своє значення захисників міст. Таке становище надзвичайно загострило суперечності між міщанами і феодалами. У країнах Заходу вони вирішувалися протягом 11-13 ст. у ході так званих комунальних революцій. В Італії великі торговельні міста добилися повного визволення від влади феодалів вже в 11 ст. Дещо пізніше на шлях боротьби за визволення стали міста Північної Франції і Німеччини. В XII—XIII ст. у багатьох містах Західної Європи утворилося чимало міст-комун або міських республік, що цілком звільнилися від сеньйорів і отримали повне самоврядування. До відання міст переходили управління й суд, збирання податків, військова повинність, догляд за міською торгівлею тощо. Серед таких республік особливо виділялися італійські міста, насамперед Венеція,Генуя і Флоренція, які захопили багато земель і перетворилися на великі купецькі держави.