На уровне традиционных обществ культурное единство соответствует этническому. И высший уровень культурного единства — национальная культура, этнокультурный вариант. Несомненно, то же самое верно и для протогородских культур. А великие культуры, объединяющие по несколько народов, возникают не ранее конца IV тысячелетия до н. э. Их американский исследователь нашего времени Карл Август Виттфогель (1896-1988) назвал «гидравлическими цивилизациями», ибо они связаны с ирригацией великих рек.
Объяснение:
За добу еллінізму вперше до Європи з Азії потрапляє і значною мірою реалізується на практиці ідея світової імперії під орудою харизматичного вождя. Еллінізм характеризувався також наростаючим процесом розмивання етнічної однорідності, руйнуванням полісної, релігійної замкнутості. У цих умовах рядовий громадянин відходить від політичних справ, поступаючись місцем верхам суспільства, але не перетворюється на сіру безлику масу, а виражає свою індивідуальність через заглиблення у внутрішній світ. Еллінізм – це доба пробудженого індивідуалізму, який виявляється в дослідження проблем щастя, етики, моралі.
Найважливішим поштовхом наукового, технічного й культурного прогресу став обмін досвідом та знаннями між місцевим населенням та греко-македонцями. У ремеслі це виявилось у масовості виробництва, удосконалення ткацького верстату, розширенні асортименту одягу та взуття. У Єгипті з’явилися нові сорти папірусу, а в Пергамі з ІІ ст. до н.е. – пергамент (недублена шкіра, вироблена із шкіри великого рогатої худоби або баранячої шкіри, яка використовувалась як матеріал для письма). Широкого розвитку набула рельєфна кераміка з металевим відливом, стилізована під дорогий металевий посуд. У ювелірній справі освоєно техніку перегородчастої емалі та амальгамації
proza.ru там обьяснение