1)пиррова победа-победа, доставшаяся слишком дорогой ценой был Царь пир который разграмил Римлян но потярял много войнов было много крови пиррово
победа название пошло победа доставшияся огромный ценой-он ещё сказал был Еще одна такая победа и мы погибнем
2)гуси Рим был случай когда галы пришли в рим а гуси ночью разбудили страж
3) Горе побеждённым — известное восклицание вождя галлов Бренна, обращенное им, по преданию, к побежденным римлянам, когда они отказывались уплатить наложенную на них контрибуцию
4) В 47 году нашей эры Цезарь пошол в атаку на Фарнака.Цезарь был план.Войско Фарнака бросилис на римские легионы идущей простом порядке , фарнак надеялся на легкую победу. Но римляни мгновено перестрояли и разгромили Фарнака.
Цезарь прислал в Рим самый короткий отчёт "Пришол,увидел,победил"
Алексей, копировать или, что меньше вероятнее - перепечатывать чужие мысли и слова - конечно хорошо, но нужно и вопрос читать, а не оголтело кидаться в дебри.
Причины медленного развития с/х деятельности после отмены к/п 19 февраля 1861 года.
Главные причины:
1)Отобрали работников у помещиков, это им не очень понравилось, так как некоторые стали нести убытки, и крестьянам не желали.
2) Землю крестьянам выделяли не всегда хорошую и большей частью недостаточную для жизни.
3)Крестьян облагали большими поборами, один выкупной платеж чего стоил
4)Плату за пользование землей помещик вздымал до небес(арендную плату)
Это самое основное
Історія України. Опорні конспекти та практичні заняття. 8 клас
Практичне заняття 2
Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва
(Теоретичні відомості)
Військове мистецтво козаків
Передумови створення військової організації козацтва:
• поява у степовій зоні України угодників, а також втікачів від панського гноблення;
• створення укріплених зимівників і необхідність їх захисту;
• постійна загроза нападу з боку кримських татар;
• необхідність збройного захисту колонізованих земель від військового наступу державної адміністрації Польщі та Литви.
Запорожці створили військову організацію. Запорозьке військо формувалося на добровільних засадах, новобранців упродовж кількох років навчали досвідчені вояки.
• Славилася козацька піхота — найбільш боєздатна в Європі. Піхотинці шикувалися у три шеренги: перша — стріляла, друга — подавала рушниці, третя — заряджала їх.
• Добре організованою в козаків була оборона табору — укріплення з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою ланцюгами возів, усередині якого знаходилося козацьке військо.
• Козацька кіннота була нечисленною. Наступала півколом і, таким чином, атакувала ворога не лише з фронту, а й із флангів.
• Успішно діяла козацька артилерія, вогонь якої підтримував дії піхоти.
• Була організована козацька розвідка — розвідувальна служба, що збирала інформацію про ворога в його володіннях. На підставі повідомлень розвідників розроблялися плани козацьких походів.
• Постійно діяли козацькі вартові — сторожова служба. Спеціальні підрозділи несли вартову службу в степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки повідомляли про неї за до системи димової сигналізації.
• Козацький флот складали морські та річкові човни — чайки.
Козацькі чайки — судна завдовжки 15-20 м, завширшки 3-6 м, заввишки до 4 м, мали від 20 до 40 пар весел, два керма (кормове й носове); рухалися як на веслах, так і за до вітрил.
Наприкінці XVII ст. на кожну чайку витрачалося, крім дерева, 210 кг заліза, 2 бочки смоли, 50 кг клоччя, 140 м полотна на вітрила. Вміщували чайки по 50-70 козаків зі зброєю, кілька гармат (кожна вагою 96 кг).
В похід виходило близько 300 чайок (приблизно 20 тис. козаків). Плавали чайки Чорним та Азовським морями, Дніпром, Дунаєм, Бугом, сягали Кафи, Варни, Стамбула та інших поселень на узбережжі.
Козацька зброя: рушниця, спис, шабля, луки і стріли, легкі гармати.
Кожен козак у поході, крім рушниці, повинен був мати ще сокиру, косу, лопату, мотузки, щоб насипати вали або зв’язувати вози, готуючи табір до відбиття ворога.
Під час походу брали й харчі: у бочці тримали сухарі; мали варене пшоно та змішане з водою тісто, яке їли разом із пшоном. Називали цю страву саламахою. Брали у походи сало.
Під час походу панувала сувора дисципліна. Найбільшою провиною вважали зраду козацтву та Батьківщині.
Усе козацтво поділялося на полки по 500-1000, а згодом і більше вояків, очолюваних полковником.
Полки складалися із сотень, керованих сотниками.
Усе українське козацтво очолював гетьман, а запорозьке козацтво — кошовий отаман. Під час походу він мав необмежену владу.
Традиції та побут українського козацтва