Объяснение:
< Пред СОДЕРЖАНИЕ Загрузить След >
Сутність та значення реформ Солона
Запис законів Драконта не міг покласти край суперечностям між демосом і евпатридами, бо істотно не змінював економічного становища демосу та зовсім не торкався його політичного, як і раніше безправного становища. Сили демосу постійно зростали. У процесі гострої боротьби виявилося, що сили суперників були приблизно рівні. Тому протилежні сторони згодом домовилися обрати посередника - айсимнета, який влаштовував би обидві сторони, і доручили йому управління афінським полісом та видання нових законів. З цією метою, а також для завоювання острова Саламін у 594 р. до н.е. був обраний архонтом Солон ( бл. 638 - 558 рр. до н.е. ).
Солон належав до аристократичного, але збіднілого роду. Він багато подорожував, займався торгівлею, побував у багатьох грецьких полісах і навіть у Єгипті, зустрічався з багатьма видатними людьми. Ці подорожі збагатили його знання, розширили його кругозір. До Афін Солон повернувся освіченою, з "Солон розумів необхідність докорінних змін у державі. Евпатриди, зважаючи на його аристократичне походження і боячись розправи збоку демосу, погодилися надати Солонові примиренські повноваження. У 594 р. до н.е. він одержав повноваження на проведення державних реформ.
Перед цим з ініціативи Солона було здійснено похід на острів Саламін, завойований в афінян мегарцями. В елегії "Саламін" Солон-поет пристрасно закликає афінянських громадян повернути свій острів, змити ганьбу з імені "афінського громадянина", про якого вже по країні поширюється глузливий рядок: „ Це один з тих, хто з рук своїх випустив Саламін ”. Елегія закінчується закликом поета негайно звільнити острів:
На Саламін ! Як людина одна, то ж за бажаний острів
Вийдемо всі, і з Афін змиємо кляту ганьбу !
( Переклад Н. Пащенко ) [ 32 , С. 135]
Усі реформи Солона можна поділити на економічні і політичні. Як законодавець, Солон представляв інтереси сільського і, головним чином, заможного міського демосу та евпатридів, які приєдналися до нього і чиї інтереси зосереджувалися в торгівлі. Проводячи реформи, Солон спирався на активну підтримку народних зборів, більшість яких становили знедолені громадяни.
Все живое имеет право на благополучное существование среди своих собратьев и никто не должен лишать животных построенного ими гнезда, норы, тем более отнимать у них свободу и жизнь.
Помните ребята:
НИКОГДА НЕ ОБИЖАЙ -
НИ ПЧЕЛУ, НИ МУШКУ,
НИ УЛИТКУ,
НИ ЖУЧКА - темненькое брюшко
НИ КУЗНЕЧИКА,
В ТРАВЕ скачущего ловко,
НИ БЛЕСТЯЩЕГО В ЛИСТВЕ
БОЖУЮ КОРОВКУ,
НИ СИНИЦУ, НИ ДРОЗДА
НИ КРОТА СЛЕПОГО
НИ ЗА ЧТО, НИКОГДА
НЕ ОБИЖАЙ ЖИВОГО!
Не ломай ветки деревьев и кустарников.
Он мальчик видно неплохой. Он думает, как убрать класс во время дежурства, но не понимает, что зелень и красота, которые дарят деревья, не менее важны, чем подметание пола в классе. Ни за какие деньги не купишь большое красивое дерево.
Помните ребята:
ДЕРЕВЬЯ, ТРАВЫ И ЦВЕТЫ
С ТОБОЙ ПО-ДРУЖЕСКИ НА «ТЫ»
НО ДАЖЕ С КУСТИКОМ ТРАВЫ
ТЫ БУДЬ НА «ВЫ».
От того, как вы себя будете вести в природе, будет зависеть благополучие окружающего мира. Нанося вред природе, вы наносите в первую очередь вред себе. Ведь человек часть живой природы.
Составление памятки «Правила поведения на природе».
В ходе обсуждения появляется памятка, которая остается у каждого присутствующего.
Правила поведения на природе.
Десять «нельзя»:
— разорять птичьи гнезда;
— рвать и бросать цветы; рвать большие букеты;
— ломать ветки деревьев, кустов;
— давить насекомых;
— шуметь в лесу;
— разводить костры без взрослых;
— оставлять мусор в лесу и водоемах;
— сбивать мухоморы и прочие поганки;
— убивать лягушек и ужей;
— брать лесных зверьков домой.