Инициативы Хрущёва привлекали колхозников большими надеждами на улучшение их положения. В рамках аграрной реформы был утверждён новый курс развития сельского хозяйства.
Впервые его провозгласили в конце лета 1953 года, а утвердили на пленуме Центрального Кабинета в сентябре этого же года. С этого момента было решено укреплению финансового положения колхозов.
Снизился сельскохозяйственный налог, закупочная стоимость продукции производимой колхозами поднялась. Аграрный комплекс снабжали новой, необходимой техникой. Хозяйствам выдавались кредиты на подъем и развитие.
Для приведения в стабильность кадровую систему колхозов туда направлялись работники из партийных служащих. Они занимали руководящие посты, с целью эффективного управления. Также к числу инициатив Хрущёва относится освоение целины в Казахстане, в Сибири, на Урале и в Поволжье.
Новая программа началась в 1954 году. Результат получился ошеломляющий. За Короткий период трех лет освоили тридцать два миллиона гектаров новой земли, что дало огромный прирост урожайности. Хрущев очень завидовал сельском хозяйству в Америке. Ему самому очень хотелось сделать колхоз СССР лучшими чем там. Именно это он и обещал колхозникам с трибуны. Он уверял, что в скором времени сельское хозяйство страны станет более успешным чем за рубежом.
Объяснение:
Переборщил он конечно с кукурузой)) )
А совхозы и колхозы жили очень хорошо.
:)
Объяснение:
Київська Русь - ранньофеодальна держава з монархічною формою правління
Протягом IX-XIII ст. влада пережила складну трансформацію. На етапі становлення Давньоруської держави утворилася дружинна форма державності: на ґрунті княжої дружини сформувався примітивний апарат управління, судочинства та збирання данини. У цей час дружина виконує не тільки роль війська, а й радників.
Центральною фігурою цієї форми державності є князь, який більше виявляє себе як воєначальник, а не як державний діяч. У добу піднесення Київської Русі формується централізована монархія: вся повнота влади дедалі більше зосереджується в руках князя, дружина відходить від державних справ, а на рішення князя впливає лише частина старших дружинників та вихідців зі старої племінної аристократії - бояри.
У період феодальної роздрібненості відбулася ще одна зміна форми державного устрою: одноосібна монархія поступилася місцем федеративній монархії. Тепер долю Русі вершив не великий князь, а група найвпливовіших князів, що шукали компромісних рішень на своїх зібраннях ("снемах"). Цю форму правління історики називають "колективним сюзеренітетом".
Отже, розвиток державності Київської Русі відбувався у двох напрямах: від системи управління, що випливала з військової організації, - до цивільних форм правління та під посилення централізму - до децентралізації.