Відповідь:
Пояснення:
У1199 р. волинський князь Роман Мстиславич зайняв Галич і заснував нове державне утворення — Галицько-Волинське князівство. Утвердження князя Романа в Галичі відбулося силою, з огляду на те, що галичани хотіли собі окремого князя, а не князя за сумісництвом. Зважаючи на це, Роман Мстиславич змушений був заручитися підтримкою союзних йому поляків краківського князя Лєшка Білого (київський князь Рюрик Ростиславич відмовив Роману у його претензіях на Галич).
Опанувавши Галич, Роман Мстиславич провадить активну як внутрішню, так і зовнішню політику. У 1198 р. на Візантію напали половці, спустошивши все на своєму шляху. На прохання візантійців, Роман Мстиславич здійснив успішний похід на половців, що значно покращило важке становище імперії. У 1200 р. у Константинополі перебувало посольство від князя Романа, до якого входили Твердята Остромирич, Недан, Домажир і Невгар. Посольство уклало союз, скріплений шлюбом Романа Мстиславича з Анною, дочкою імператора Ісаака II Ангела та його другої дружини Маргарити-Марії. Остання була сестрою угорського короля Андрія II, що посприяло зближенню Угорщини і Галичини. Старша дочка Ісаака II Ангела Ірина була дружиною ФіліпаІУ Гогенштауфена, з яким, за деякими даними, зустрічався Роман Мстиславич. Можливо, саме з цих контактів виникла у Романа Мстиславича ідея запровадження на Русі так званого доброго порядку — усталення системи спадкування київського престолу, аналог того, що запроваджувався тоді у Священній Римській імперії. Відомо, що князь Роман пожертвував на честь св. Петра монастирю бенедиктинців у Ерфурті 20 гривен срібла, за що його зарахували до фундаторів цього монастиря. Ерфурт був столицею Тюрінгії, ландграф якої — Герман — був прихильником Го- генштауфенів і спільно з князем Романом підтримував угорського короля Андрія II у його протистоянні з Імре.
Зважаючи на те, що мати князя Романа була полькою, він підтримував добросусідські відносини з Польщею. У другій половині 1204—на початку 1205 років, на думку дослідників, Роман Мстиславич уклав угоду з Угорщиною і Польщею про взаємодо . Коли 1204 р. хрестоносці захопили Константинополь, Папа Римський Інокентій III розпочав інтенсивні переговори зі Сербією і Болгарією, церкви яких пішли на унію з Римом. Тоді ж папа звернувся до князя Романа з пропозицією прийняти католицизм і отримати королівську корону, на що отримав відмову. Це, очевидно, було зумовлено тим, що папа доклався до хрестового походу проти союзної Роману Візантії й утворення там Латинської імперії (зрештою, вороже налаштованими до Риму були і союзні князю Роману Гогенштау- фени).
1205 р. у Священній Римській імперії відбувалася боротьба за імператорський трон між Філіпом IV Гогенштауфеном і От- тоном IV Вельфом. У цю боротьбу на боці Філіпа IV втрутився і Роман Мстиславич, який у червні 1205 р. розпочав похід у Саксонію, але в Польщі через не докінця з'ясовані причини, увійшов у конфлікт з князем Лєшком Білим і загинув під Зави- хостом над Віслою 19 червня 1205 р. Смерть князя була важкою . втратою для щойно утвореної Галицько-Волинської держави.
Бідні селяни Стародавнього Риму жили в хатинах, збудованих з дерева і соломи.
Житла багатих аристократів – це просторі будинки або навіть палаци з садами (вілли), штучними водоймами і пагорбами, водоспадами і терасами. Будинок ділився на гостьові і призначені для приватного життя частини. У центрі будинку було відкрите приміщення – атрій. Посередині атрія був басейн, в центрі якого була статуя. Басейн оточували колони. У даху над ним робився отвір, щоб через нього проникало світло. Стіни багатьох будинків прикрашалися розписами, підлога – мозаїкою
У холодну пору будинки опалювалися. Римляни першими придумали систему центрального опалення. Під час будівництва на нижньому поверсі установлювали спеціальні каміни.
Заміські вілли римських багатіїв оточували красиві сади зі скульптурами. Нерідко тут були домашні зоопарки з дивовижними тваринами.
У Римі та інших містах існували багатоповерхові будинки – інсули з кімнатами-комірками, в яких жила біднота. Ці будинки нагадували мурашники. Будинки ремісників в містах будувалися з підручних матеріалів. Вони були невеликі і не дуже зручні. До житлового приміщення примикала майстерня
Крылья – дар, который возвышает над простыми смертными; Падение – плата за непослушание и одновременно – уведомление, что к свершению своих стремлений надо подходить с умом. Есть и другая трактовка, объединяющая отца и сына, которая предполагает, что Дедал и Икар - рухнувшая мечта, которую почти удалось реализовать.