Выписала из этого учебника
Монголо - татарское иго нанесло ущерб экономическому развитию Руси , нарушились традиционные политические торговые связи с другими странами , замедлились темпы культурного развития , что породило определённое отставание Руси от Западной Европы . В то же время этот период постепенно укрепил централизованные государственные основы Руси , перенявший многие монгольские институты и традиции . Немаловажно и то , что период монголо- татарского господства сохранил раздробленную и захваченную Русь от агрессии западных захватчиков.
О́льга (близько 910 — 11 липня 969) — руська княгиня із династії Рюриковичів. Княгиня київська (945—962), дружина київського князя Ігоря Рюриковича. Мати Святослава Ігоровича. Помстилася деревлянам за загибель чоловіка (945—946). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади (погости). 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство. Хрещене ім'я — Олена; також — О́льга-Оле́на. Канонізована католицькою і православною церквами як свята Ольга. Інші імена — Вольга, сканд. Хельга, Алогія[1]. У сучасній українській традиції очолює перелік найвідоміших жінок давньої та сучасної України
Методи ведення скіфами бойових дій мали свої особливості. Скіфи перші розділили військо на два взаємодіючих загони: один загін знаходився перед фронтом куди наступав ворога, інший – в постійній готовності нанести удар у фланг та тил ворога, якщо він почне відступати. Під час свого відступу вглиб країни скіфи систематично нападали на ворога, знищували запаси продовольства, гнали стада худоби і випалювали рослинність, залишаючи супротивника без продовольства, а його коней без підніжного корму.
Скіфи широко застосовували так ведення війни, які стародавні греко-римські автори називали “малою війною”. Вони влаштовували засідки, заманювали ворога, раптово нападали на нього вдень і вночі і швидко зникали. Дрібними несподіваними нападами вони постійно тримали в напрузі все вороже військо, а самі були невловимі.
Характеризуючи воєнне мистецтво скіфів Геродот писав: "У цьому найбільш важливому відношенні вони влаштовуються так, що ніякий ворог, який вторгся в країну, не може вже врятуватися звідти втечею, не може і наздогнати їх, якщо тільки вони самі не захочуть бути відкритими, тому що скіфи не мають ні міст, ні укріплень, але пересувають свої житла з собою, і всі вони – кінні стрільці з луків; прожиток собі скіфи добувають не землеробством, а скотарством, і свої оселі влаштовують на возі. Як же їм не бути не переможними?"