Объяснение:
Николай II (1868-1918) Император, правил в 1894—1917 гг., подписал отречение от престола 2 марта 1917 г. Львов Г. E. (1861-1925) Князь, министр-председатель Временного правительства (март — июль 1917 г.) Керенский А. Ф. (1881-1970) Военный министр, затем министр-председатель Временного правительства (июль — октябрь 1917 г.) Ленин В. И. (1870-1924) Лидер партии большевиков, председатель СНК (1917-1924) Сталин И. В. (1879-1953) Генеральный секретарь ЦК ВКП(б) (1922-1952), Председатель Совета министров СССР (1946— 1953) Хрущёв H. С. (1894-1971) Генеральный секретарь ЦК КПСС (1953—1964), Председатель Совета министров СССР (1958— 1964) Брежнев Л. И. (1906-1982) Первый секретарь ЦК КПСС (1964-1966), Генеральный секретарь ЦК КПСС (1966-1982) Андропов Ю. В. (1914-1984) Председатель КГБ СССР (1967-1982), Генеральный секретарь ЦК КПСС (1982-1984) Черненко К. У. (1911-1985) Генеральный секретарь ЦК КПСС (1984-1985) Горбачёв М. С. (род. 1931) Генеральный секретарь ЦК КПСС (1985-1991), Председатель Верховного Совета СССР (1989— 1990), Президент СССР (1990-1991) Ельцин Б. Н. (1931-2007) Президент РСФСР/РФ (1991-1996, 1996-1999) Путин В. В. (род. 1952) Председатель Правительства РФ (1999—2000, 2008-2012), Президент РФ (2000-2008, с 2012 г. по настоящее время), Верховный главнокомандующий ВС РФ Медведев Д. А. (род. 1965) Первый заместитель председателя правительства РФ, курировал национальные проекты (2005-2008), Президент РФ (2008-2012), Председатель Правительства РФ (с 2012 г.), председатель партии «Единая Россия»
Велике князівство Московське (рос. Великое княжество Московское), Московія — середньовічна слов'янська держава у центрі сучасної європейської частини Росії, що розвинулося з Московського князівства, початково підпорядковане Великому князівству Володимирському, але завдяки вдалому використанню Орди стало найпотужнішою державою на північному сході колишньої Руської держави.
Моско́вський улус згодом відомий як князі́вство Моско́вське — виділене монгольським ханом територіальне утворення (носило назву Московський улус до розпаду Золотої Орди) у складі Великого князівства Володимирського 1277 року. Розташовувалось спочатку в межах сучасної Москви та Московської області, а згодом загарбало собі нові володіння теперішньої північної частини європейської Росії.
З 1328 року московські князі отримують ярлик від хана Золотої Орди на титул Великий князь Володимирський. Москва стає центром збору данини на користь хана з усіх на той час підконтрольних Золотій Орді Володимира, Новгорода та інших міст Русі.
1382 року московський князь отримав від Орди право називатися великим князем.
Объяснение: