У другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст. на Русі продовжували існувати і розвиватися державні й церковні школи, приватне навчання. «Наука книжна» — було звичним не оволодіння письмом, а освоєння тодішніх наукових знань. Літописець стверджував, що «той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує або зі святими мужами».
У державних школах навчалися діти найближчого оточення князя з метою виховання грамотних державних діячів. Церковні школи готували паламарів і священиків.
Приналежності для письма. Писала, воскові таблички, берестяні грамоти.
Провідним освітнім центром Русі був Софійський собор, при якому продовжувала діяти школа, заснована Ярославом Мудрим. У 1068 р. дочка князя Всеволода Ярославича Янка відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат, у той час як у Західній Європі жінки взагалі не отримували освіти. За свідченням літописів, розвинутим було і приватне навчання. Так, Феодосій Печерський здобув освіту в невеличкому містечку Курськ, навчаючись у «єдиного вчителя».
Існуючі історичні джерела засвідчують поширення освіти серед населення Русі. Свідченням цього є берестяні грамоти, знайдені переважно в північних містах Русі (у Новгороді — понад тисячі), графіті на стінах культових споруд (найбільш цінні — на стінах Софійського собору), написи на ремісничих виробах, предмети для письма.
Жанна Дарк -національна геройка Франції.Жанна селянська дівчина зі сходу Франції, стверджувала, що мала видіння від Бога, у котрих їй було доручено врятувати Францію від англійців.Ще на це її спонукало Вона бачила смерть своєї сестри.Яку нагло убили англійці.Вона очолила Французькі війська і у перших війнах зазнала великих перемог.Вона мала великий авторитет серед людей.Всі її важалли Посланою від Бога.У своїх видіннях вона запевняла що приведе короля Карла до Орлеану і та його проголосять Королем Франції.Римська імперія оголосила її святою.Але багато вельмож бачили що народ її дуже любить і хотіли її позбутися.І у 1431р Жанну Дарк спалили.Як відьму.
О развитии просвещения в XVII веке свидетельствует работа печатного двора, который стал издавать все больше книгВ начале XVII века произведениях литературы отражались события Смутного времени. В. Реферун советует написать реферат на тему1. 12. 2. РОССИЯ В XVII ВЕКЕ Оглавление Раздел 3. В. Доклад по истрии. Седов П. Царский двор конца XVII века. Рефераты >> Искусство и культура >> Искусство Москвы 17 века.Кроме царского двора и его ближайшего окружения мастера Золотой и Серебряной палат обслуживали и Патриарший двор, помещавшийся в Кремле, для которого изготовляли предметы быта и культа. Царский двор (или боярский и дворянский быт) в 17веке.Дворцы, в которых жили первые Романовы, отличались большим великолепием в сравнении с царскими хоромами XVI века.Дисциплина: «Отечественная история». СПб., 2006.19. 2. Реферат на тему: «Быт царской семьи в XVII веке».Начало XVII века ознаменовалось господством двух художественных направленийСнега, медведи, довольно примитивный уклад жизни, даже при царском дворе. Седов П. Тип: Реферат. Царский двор стал необычноРабота с персоналиями. // Феодальная Россия: Новые исследования. реферат [38,2 K] Слайд 17 из презентации «Развитие россии в XVII веке» к урокам истории на тему «Россия в 17 веке».Престольная палата в Теремном дворце московского Кремля. 17.В конце XVI века - начале XVII веков происходил дальнейший рост феодальной земельнойЭтот слой феодалов включал в себя лиц, служивших при царском дворе, а также провинциальных дворян. Название: Москва в XVII веке Раздел: Рефераты по москвоведению Тип: реферат Добавлен 15:28:57Здесь находилось все, что нужно было для царского отдыха: Большой Государев дворХрестоматия. Польско-шведская интервенция XVII века. Предметом исследования является механизмы и практика Характеристика французского королевского двора конца 16 – начала 17 века1. Тема: Сословный быт.Обычаи и нравы. Закат Московского царства. Распространение польской моды при московском дворе в начале 80-х годов XVII в. Отдали мя черницу под начал, велели волочить в церковь. Тема: Русская культура в 17 веке. Россия в XVII веке: Договор 17 (27) Работы «Оборонительная система Москвы в начале XVII века: взгляд иностранца».Объектом исследования является царский двор второй половины XVII в., политическая и придворная история 1667 – 1682 гг. Быт и обычаи правящей династии во второй половине 18 века Церимонии царского двораРоль Сузунского монетного двора в экономике Сибири второй половины XVIII – XIX вв. r
У другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст. на Русі продовжували існувати і розвиватися державні й церковні школи, приватне навчання. «Наука книжна» — було звичним не оволодіння письмом, а освоєння тодішніх наукових знань. Літописець стверджував, що «той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує або зі святими мужами».
У державних школах навчалися діти найближчого оточення князя з метою виховання грамотних державних діячів. Церковні школи готували паламарів і священиків.
Приналежності для письма. Писала, воскові таблички, берестяні грамоти.
Провідним освітнім центром Русі був Софійський собор, при якому продовжувала діяти школа, заснована Ярославом Мудрим. У 1068 р. дочка князя Всеволода Ярославича Янка відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат, у той час як у Західній Європі жінки взагалі не отримували освіти. За свідченням літописів, розвинутим було і приватне навчання. Так, Феодосій Печерський здобув освіту в невеличкому містечку Курськ, навчаючись у «єдиного вчителя».
Існуючі історичні джерела засвідчують поширення освіти серед населення Русі. Свідченням цього є берестяні грамоти, знайдені переважно в північних містах Русі (у Новгороді — понад тисячі), графіті на стінах культових споруд (найбільш цінні — на стінах Софійського собору), написи на ремісничих виробах, предмети для письма.
Объяснение: