М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
murka1402
murka1402
14.01.2020 20:00 •  История

Участие Великобритании в Мюнхенской конференции свидетельствовало о том, что она проводит политику «большой дубинки»

поощрения агрессора

пацифизма

«блестящей изоляции

👇
Ответ:
Хей151
Хей151
14.01.2020

2) поощрения агрессора

Объяснение:

4,7(61 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
loza83olesya
loza83olesya
14.01.2020

Объяснение:

Колоніальна політика — це політика поневолення і експлуатації за до військового, політичного та економічного примусу народів, країн або територій переважно з іншонаціональним населенням, часто економічно менш розвинених.

Колоніальна політика від самого початку була пов'язана із війнами. Торговельні війни XVII та XVIII ст. велися колоніальними імперіями за колоніальні та торгові переваги. Ці війни супроводжувалися грабіжницькими нападами на чужі колоніальні володіння, а також розвитком піратства.

Впертість та жорстокість, із якими велися колоніальні війни, обумовлювалися намаганням кожної із держав-суперниць монополізувати у своїх руках грабунок залежних держав, а з іншого боку, винятковим значенням колоніальних ринків, що їх, як правило, вдавалося закрити від сторонньої конкуренції. Крім того, для колоній торгівля завжди була нееквівалентною і прибутковість її для метрополії зростала із поступом технічного прогресу. До того ж, колонізатори часто отримували продукцію колоніальних країн задарма, шляхом прямого грабунку. У часи розвитку мануфактурного капіталізму, власне, вирішувалося питання, котра із колоніальних держав завоює торговельну, морську і колоніальну гегемонію і тим забезпечить найсприятливіші умови для розвитку власної промисловості.

4,5(40 оценок)
Ответ:
pro00losk
pro00losk
14.01.2020

Рух Опору став однією з найгероїчніших сторінок історії багатьох країн Європи, у тому числі й України. Боротьба проти загарбників розгорнулася на всіх українських землях і характеризувалася розмаїттям в та організаційних форм, помітним впливом на перебіг війни і мирне населення. На початку німецько-радянської війни на Поліссі і Волині виникли перші повстанські загони Тараса Бульби-Боровця, на Волині також діяла незначна кількість дрібних загонів. Зокрема, "Холодний Яр", "Вільна Україна" та загони "Вільного козацтва" під командуванням "Вишні" (Гайворонського). Також у Югославіі в листопаді 1942 р. була створена Народно-визвольна армія під командуванням Йосипа Броз Тито а також в Італії, Польщі, Чехословаччині. У Польщі рух Опору також набув великого розмаху. Тут не існувало ані політичної, ані економічної течій колабораціонізму. Терор, геноцид, надзвичайно жорстокий окупаційний режим не створювали умов для співпраці. Гітлерівська расистська доктрина мала на меті знищення польської державності та польської нації.

4,4(20 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ