Наша главная цель была Аккра, но т. к. у нас не было провизии, пресной воды нам пришлось заплыть в порт Александрии. И как жаль что, так не надолго.
"Море как оно прекрасно, когда нам освещает путь маяк Александрииский"- говорил мой художник: " Пиши, и пиши картины нигде нет таких великолепных пейзажей"
Когда мы проплывали фарватор у нас захватывало дух. Он был очень высокий, примерно 120-140 метров только маяк, а еще его окружало три 30-ти метровые башни, украшенные огромными статуями Тритона.
Пока наш корабль загружали провиантом, мы вошли в город и нам сразу показалось, что все здания очень маленькие. Наша главная цель была Аккра, но т. к. у нас не было провизии, пресной воды нам пришлось заплыть в порт Александрии. Была середина ночи, мы шли по улицам Александрии, а арабские барды голосили сладкую музыку. Наконец мы нашли приют у местной жительницы, около главной площади. На утро мы собрались пойти на окраину города, говорили что там завершается строительство Александрийской библиотеки. И по правде сказать, мы опять были удивлены. Опять мой художник воскликнул: " Как будто маяк упал! ". Она была очень длинная, но не высока. Наша экскурсия была коротка, т. к. надо было уезжать в Аккру.
Объяснение:
Внутрішня політика
Території, об'єднані під владою Карла V, були конгломератом абсолютно різних земель, в кожній з яких зберігалися свої закони, привілеї і політичні інститути. Управління імперією було безпрецедентною за складністю завданням, яку частково полегшували гарну освіту, отримане Карлом, його космополітичні настрої, тверезий розум і енергія. Внутрішня політика Карла V була підпорядкована інтересам зовнішньої, мобілізуючи для неї всі можливі ресурси. Влада Карла V в імперії була досить нестійкою. Потребуючи підтримки князів для боротьби з Францією і турками, Карл V часто йшов їм на поступки. Однак в своїх спадкових володіннях Карл прагнув проводити абсолютистської політику, різко збільшував податки, урізав традиційні вольності і привілеї, що викликало ряд повстань (повстання Комунерос в 1520-1522, Гентське повстання 1539-1540), які були жорстоко придушені.
Зовнішня політика і війниЗОВНІШНЯ Всі напрямки зовнішньої політики Карла V пов'язувала "імперська ідея" - об'єднання християнської Європи під егідою імператора проти спільного ворога - Османської імперії. Однак здійсненню цього грандіозного ідеалу перешкоджали і Реформація, і протидія Франції - сильної національної монархії, також прагнула до домінування в Європі.
Багато зусиль було потрібно для оборони Австрії і Угорщини від турків. Прагнучи послабити їх і в той же час убезпечити берега Іспанії від піратів, Карл V в 1535 очолив похід на залежний від Османської імперії Туніс, проте його успіх не дуже похитнув позиції турків. Спроба імператора захопити в 1541 Алжир успіху не мала.
Головним напрямком зовнішньої політики Карла V була боротьба з французьким королем Франциском I. Обидва государя претендували на Італію, залишалися невирішеними питання про бургундському спадщині і територіальні суперечки в Піренеях. В ході Італійських воєн Карл V і Франциск I кілька разів вели військові дії один проти одного. Постійно вимушений розпорошувати свої сили, Карл V часто не мав можливості розвивати досягнуті успіхи, і війна завершилася на користь Габсбургів вже за його сина Пилипа II.
Ставши імператором в самому початку Реформації, Карл V після недовгих вагань очолив її супротивників. Він особисто головував на Вормсском рейхстазі 1521, засудив вчення Лютера (див. Вормсский едикт). Коли довге протистояння католиків і лютеран в Німеччині вилилося у військове зіткнення, Карл V здобув важливу перемогу над протестантами при Мюльберге в 1547, але не зумів скористатися її плодами, а потім шанси сторін зрівнялися. Аугсбурзький мир 1555 означав для Карла V крах всієї його німецької політики. Невдачі в боротьбі з Францією і німецькими протестантами імператор намагався компенсувати включенням в орбіту свого впливу Англії, однак здійснений з цією метою шлюб його сина Пилипа і королеви Марії Тюдор не приніс Карлу V очікуваних вигод.
Darmaidayxx и 72 других пользователей посчитали ответ полезным!
51
4,0
(21 оценка)
Остались вопросы?
НАЙДИ НУЖНЫЙ
ЗАДАЙ ВОПРОС
Новые вопросы в История
Виберіть із наведеного переліку поняття й терміни,які є обов'язковими в розповіді про монгольську навалу на руські землі.Баскаки,данина,мозаїка,монаст…
Сделайте вывод, ответив на вопрос: какую цель преследовала царская Россия при проведении капиталистического развития в Казахстане? Приведите аргументы…
Які галузі промисловості розвивались на західноукраїнських землях? -Що спряло, а що заважало кооперативному руху
Стефа́н Бато́рій, Штефан Баторій, Іштван Баторій, іноді Баторі (угор. Báthory István, біл. Стэфан Баторы, лит. Steponas Batoras , рум. Ştefan Báthory, пол. Stefan Batory) (27 вересня 1533 — 12 грудня 1586) — польський король, великий князь литовський та Руський (з 1576 року), а також князь Семигородський.
Біографія:
Син семигородського (трансільванського) князя Стефана IV. Чоловік Анни Ягеллонки, доньки короля Сигізмунда I Старого.
Навчався в Падуанському університеті. В 1571–1575 роках — семигородський князь.
Після 1,5 річного періоду безкоролів'я 12 грудня 1575 року королем Речі Посполитої обрано імператора Максиміліана II Габсбурга. Його не було короновано через спротив канцлера Яна Замойського, який підбурив частину середньої шляхти до обрання королем (королевою) Анни Ягеллонки. Вона повинна була одружитись з Стефаном Баторієм, проголошеного 14 грудня 1574 року королем. Його кандидатура була бажаною для султана, який застерігав від обрання Максиміліана II Габсбурга. Для недопущення до Кракова імператора і його коронації 18 січня 1576 року канцлер проголосив скликання посполитого рушення шляхти, завдяки чому 20 тисяч шляхтичів зайняло Краків. С. Баторій у лютому 1576 року склав присягу, 16 березня 1576 року перетнув кордон Речі Посполитої.
В 1579–1582 роках за Стефана Баторія Річ Посполита брала участь у Лівонський війні, внаслідок якої 1582 року Лівонія відійшла до Речі Посполитої. У воєнних діях брали участь і українські козаки, зокрема, в боях на Сіверщині. В січні 1582 року Стефан Баторій в Ямі Запольському уклав перемир'я з Московським царством, причому цар Іван Грозний попросив миру за посередництва Папи Урбана VII.[6][7] Баторій звинувачував Іоана IV у підробці текстів угод між Річчю Посполитою та Московією.[8]
Намагаючись зміцнити королівську владу, вів боротьбу з польськими магнатами.
Визнавши правителя Бранденбурґу регентом герцогства Пруссії, погіршив зовнішньополітичні позиції Польщі.
Помер у Гродно (Городні), готуючись до нового походу проти Московського царства.
Объяснение:
я старалась, очень сильно извеняюсь если это неправильно. Но я искала всеми силами, думаю правильно