ИСЛАМ (араб., букв. — покорность), монотеистическая религия, одна из мировых религий (наряду с христианством и буддизмом), ее последователи — мусульмане. Возник в Аравии в VIIв. Основатель — Мухаммед. Ислам складывался под значительным влиянием христианства и иудаизма. В результате арабских завоеваний распространился на Ближнем и Ср. Востоке, позднее в некоторых странах Дальнего Востока, Юго-Восточной Азии, Африки.
Главные принципы ислама изложены в Коране. Основные догматы — поклонение единому богу — всемогущему Богу-Аллаху и почитание Мухаммеда пророком — посланником Аллаха. Мусульмане верят в бессмертие души и загробную жизнь.
Пять основных обязанностей (колонны ислама), предписанных приверженцам ислама:
1) вера в то, что нет Бога, кроме Аллаха, а Мухаммед есть посланник Аллаха (шахада);
2) пятикратное ежедневное совершение молитвы (салат);
3) милостыня в пользу бедных (закат);
4) пост в месяце рамадан (саун);
5) паломничество в Мекку (хадж), совершаемое
История Древнего Востока и тюрков имеет большую протяженность во времени. Мы
начинаем ее изучение с появления первых государственных образований в долинах Нила и
Евфрата во второй половине IV тысячелетия до н.э. и заканчиваем для Ближнего Востока
30-20-ми гг. IV в. до н.э., когда греко-македонские войска под руководством Александра
Македонского захватили весь Ближний Восток, Иранское нагорье, южную часть Средней
азии и северо-западную часть Индии. Что касается Средней Азии, Индии и Дальнего
Востока, то древняя история этих стран изучается до III-V вв н.э.
Становище православної церкви. У цей період церковне життя на теренах України розвивалося під іноземною владою. Негативно впливало на становище православної церкви існуюче в Польському королівстві й Великому князівстві Литовському право патронату, або «право подавання». Відповідно до нього питання призначення на митрополичу і єпископську кафедри залежало від великого князя литовського та польського короля. Польська влада надала православній церкві набагато менше прав порівняно з католицькою. Православне духівництво, на відміну від католицького, мало сплачувати податки.
Реформаційні та контрреформаційні рухи. У XVI ст. Європу охопила Реформація — церковно-релігійні й суспільно-політичні течії, спрямовані проти католицької церкви. У XVI ст. із Європи через Польщу на українські землі стали поширюватися реформаційні вчення. Одним із таких учень був кальвінізм. Засновник учення Жан Кальвін вважав, що доля людини заздалегідь визначена Богом, закликав працювати, бути ощадливими й накопичувати багатства. На теренах України громади кальвіністів виникали у великих панських маєтках або містах, що належали магнатам. Інша течія протестантизму, лютеранство, на теренах України поширення не набула.
У другій половині XVI ст. на Галичині, Волині, Поділлі та Київщині поширилося аріанство — протестантський напрямок, прихильники якого визнавали лише Бога Отця, заперечуючи цим християнське вчення про Святу Трійцю. Особливістю реформаційних рухів було те, що вони не поширювалися на значні верстви українського населення. Поширення протестантизму на певний час загальмувало проникнення католицизму в Україну. В основних засадах Реформації (звільнення з-під влади Риму, наближення церкви до народу, переклад Біблії народною мовою) українське православне населення вбачало засіб протидії католицизму, пристосовуючи реформаційні ідеї до своїх власних потреб.
Православні братства. Боротьба протестантів із католицькою церквою ставала для православних зразком для оновлення власної церковної організації. Вплив реформаційних ідей проявився в діяльності православних братств, які намагалися сприяти виявленню церковногожиття.
Перші братства — Благовіщенське та Миколаївське — виникли у Львові. У другій половині XVI ст. найвпливовішим стало Успенське ставропігійське братство у Львові. За правом ставропігії воно безпосередньо підпорядковувалося константинопольському патріарху, а не місцевим православним єпископам. Львівське братство мало право зверхності над іншими братствами та контролю над духівництвом. Йому належала Львівська братська друкарня, у якій працював московський друкар Іван Федоров. Близько 1585 р. в місті з'явилася Львівська братська школа для дітей міщан і священиків. Вона утримувалася на кошти братчиків. Братство організувало у Львові шпиталь-притулок для непрацездатних, спорудило Успенську церкву. Діяльність ЛьвівськогоУспенського братства стала прикладом для православних українців інших міст. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. православні братства діяли в Перемишлі, Рогатині, Тернополі, Луцьку, Кременці, Судовій Вишні, Києві та багатьох інших українських містах.