Вступ Стародавньої Русі в період питомої роздробленості супроводжувалося диференціацією форм державного правління в утворилися землях-княжениях, у відомому сенсі дозволяє говорити про формування альтернативних шляхів політико-державного розвитку давньоруського суспільства. Хоча в цілому в більшості виникли в умовах роздробленості самостійних князівств зберігалися колишні риси політичної влади, властиві ранньофеодальної монархії, своєрідність умов, в яких опинилися різні регіони Давньоруської держави, так само як і особливості політичних традицій сформували в кожній із них свою власну модель влади і управління з характерними для неї рисами та ознаками. Відмінності стосувалися, по-перше, співвідношення княжого (монархічного) і вічового (республіканського) почав в системі влади і управління, по-друге, ступеня самостійності політичної влади князя в його відносинах з зміцнювати свої позиції боярством.
Объяснение:
Павел Первый стал российским реформатором. Его реформы были в основном направлены против проведенной политики Екатерины 2. Однако во многом он и продолжал начинания своей бабушки. Была издана реформа престолонаследия, которая упрощала смену правителя в Российской Империи. Можно сказать что она была издана для предотвращения дворцовых переворотов. Была реформированна Российская армия, в том числе подверглась изменениям и роль военной коллегии. Он ограничил барщину тремя днями, чем безусловно сильно крестьянам. Немение важным шагом стала и отмена жалованных грамот, что стало юридической основой формирования в России восточной деспотии. Он вызвал огромное недовольство среди высшего слоя населения, который все еще был подстроен под Екатерину Великую. Был совершен дворцовый переворот. Павел 1 был свергнут и убит, он ушел в историю крайне непопулярным и практически неизвестным правителем.
Объяснение: