В 1723 году хан Джунгарского ханства Цэван-Рабдан совершил успешные набеги на казахские земли, результатом которых стал переход под джунгарский контроль обширных территорий Семиречья, установление джунгарами контроля над городами Ташкентом и Туркестаном. В вассальную зависимость от джунгар перешли также Ходжент и Самарканд[3]. В 1725 году джунгары разгромили каракалпаков. В 1727 году Цэван-Рабдан умер и власть унаследовал Галдан-Цэрэн.
В 1726 году в местности Ордабасы состоялся Курултай казахских племен и родов. Было принято решение о создании единого казахского ополчения. Командование им было поручено хану Младшего жуза Абулхайр-хану[неавторитетный источник? 93 дня][4]. Решено было дать джунгарам генеральное сражение и разгромить их.
Вірш викликав неоднозначну реакцію громадськості. З одного боку, Кіплінгу було пред'явлено звинувачення в зневажливому ставленні до неєвропейських народів, в зображенні їх як недорозвинених, небезпечних, таких, що вимагають постійного контролю та до з боку «білих націй». У зв'язку з цим текст часто розглядався як расистський та проєвропейський-шовіністичний, як прикриття для проведення колонізаторської політики, в першу чергу Великою Британією, виправдовуючи її завоювання в Азії та в Африці гуманістичними міркуваннями. Ряд сучасників Кіплінга, наприклад Марк Твен, гостро критикували його позицію, позначену у вірші «Тягар Білих».
З іншого боку, у своєму не менше відомому вірші «Балада про Захід та Схід» Кіплінг показує себе тонким психологом і знавцем особливостей та проблематики складних взаємин культур Європи та Сходу, побудованих на абсолютно різних ідеологічних та світоглядних фундаментах. У цьому аспекті «Тягар Білих» розглядається також як спроба автора пробити глуху стіну нерозуміння, знайти спільну мову між різними расами та культурами, нехай і з погляду європейця-колонізатора. Під час оцінювання особистої позиції Кіплінга не можна не враховувати і той факт, що сам поет народився, виріс та прожив значну частину свого життя в колоніях, прекрасно знав і любив Схід і його мешканців (особливо Індію)
1.всю броню и т.п. они покупали за свой счёт
3.не всегда, точнее практически никога
4.фехтование,верховая езда, борьба, плавание,метание копья, тактика боя
5.в нём феодал и его слуги и воины могли выдержать долгую осаду