При́нцепс — первый в списке древнеримских сенаторов (принцепс сената), обычно старейший из бывших цензоров. В эпоху Империи почётное место принцепса после трансформации стало важным атрибутом императорской власти.
Принципат — условный термин в исторической литературе для обозначения сложившейся в Древнем Риме в период ранней империи особой формы монархии, совмещавшей монархические и республиканские черты. Обладатели высшей власти в основном именовались титулом принцепс, этим подчёркивался их статус не монарха-самодержца, а первого среди равных.
А́вгуст — титул римских императоров. Для императриц применялся титул «авгу́ста».
Триумвира́т — политическое соглашение, союз влиятельных политических деятелей и полководцев в Риме в период гражданских войн I века до нашей эры, направленный на монополизацию государственной власти.
У VII ст. виникає Болгарська, в Х ст. Польська, Чеська, Угорська та ін. Цей процес у Західній та Центральній Європі не міг не стимулювати державотворчість у східних слов'ян. Провідну роль у становленні Русі відіграло Полянське князівство з центром у Києві.
Слов'янські племена, в яких відбувалося майнове розшарування, виділилася керівна верхівка, підійшли до такого рівня соціально-економічного розвитку, коли державність, що охоплювала б усі племена, стала історично необхідною. І тому зміна династій 882 року, злиття Новгородського і Київського князівств у єдине державне ціле сприяли об'єднанню з часом усіх східнослов'янських племен у єдину державу — могутню Давньоруську державу.
1) 3
2) 1
3) 3
4) 2
5) 1
6) 3
7) 3
8) 2
9) 1
10) 2
11) 1
12)3
13) А
14) 1
15) 2