В соответствии с заключённым между Турцией и Россией в местечке Ункяр-Искелеси договором проливы Босфор и Дарданеллы закрывались для иностранных военных судов, Чёрное море стало внутренним морем двух стран. Правда, в 1840 г. России пришлось подписать Лондонскую конвенцию, согласно которой российский военный флот лишился права прохода через Проливы. Европейские державы, боровшиеся за новые рынки сбыта своей промышленной продукции и рынки рабочей силы, не хотели усиления Российской империи.
Объяснение:
Відповідь:
Імператор Юлій Майоріан (457—461 pp.) зробив останню спробу зміцнити імперію. Імператор намагався впорядкувати збирання податків, покращити життя середніх землевласників, відновити покинуті міста. Щоб полегшити фінансові справи в провінціях, Майоріан намагався скасувати їхні борги. За його правління дещо зміцнилося становище римлян у Галлії та Іспанії. Міць імперії почала відроджуватися. Однак у цьому не була зацікавлена ані римська знать, ані варварські королі, яким заважала сильна влада. Майоріана було вбито, разом з ним була втрачена остання надія римлян на відновлення імперії. Імператори стали цілком залежними від волі варварських вождів, яким довіряли командування імператорською вартою. У 476 р. германський вождь, командир гвардії Одоакр, усунув від влади 16-річного імператора Ромула Августула, відіславши його до свого маєтку. Іронія долі полягала в тому, що останній імператор мав ім'я колишнього засновника міста Рима й першого царя Римської держави — Ромула. З падінням останнього імператора зникло саме поняття — Західна Римська імперія. Корону та пурпурну мантію імператора відправили до Константинополя на знак того, що в Римі імператора більше немає. В Італії було утворено нове королівство — держава Одоакра. Напівпорожня й напівзруйнована столиця половини світу байдуже та незворушно поставилася до величезної історичної події — падіння Західної Римської імперії, якою завершився найдовший відрізок історії людства — історія Стародавнього світу.
Наслідки:
Зміна суспільно-економічних основ давнього світу засадами середньовіччя всебічно вплинула на стан і організаційні форми виробництва, що особливим чином позначилося, зокрема, на гірництві та видобуванні металів. Довготривала боротьба і одночасно взаємозалежність колишніх римського і варварського світів набули особливої гостроти у III—IV ст. нашої ери. Християнство, яке відкрило нову еру розвитку цивілізації, докорінно змінило світогляд давнього язичницького світу й сприяло глибоким соціальним перетворенням, що скасували рабовласницьку систему як неприпустиму в середовищі християн. 313 р. за Міланським Едиктом імператора Костянтина Великого християнське віровчення дістало дозвіл на вільний розвиток, а трохи пізніше стало офіційною релігією Римської Імперії, що своєю чергою слугувало однією з причин краху її рабовласницького устрою.
Епоха глобальної перебудови Західного Світу викликала затяжний економічний спад. Обсяги видобутку руд і виплавки металів значно скоротилися, багато центрів розробки руд були покинуті та забуті.
Пояснення:
Традиционно принято считать, что письменность появилась в Киевской Руси благодаря распространению христианства. После того, как князь Владимир принял крещение в 988 году и утвердил православие в государстве, в крупных городах стали стремительно воздвигать новые церкви. Так возникла необходимость в церковных книгах, без которых не могла пройти ни одна служба.
В те времена священники совершали служения в храмах на латинском языке. Но много ли среди славян было знатоков латыни? Да и паства не смогла бы понять смысл проповедей на непонятном языке, самостоятельно прочесть хотя бы строчку из Евангелия. Для скорейшего успешного распространения христианства необходимо было адаптировать церковную литературу к понятному для всех славян языку.
Над созданием доступной для всех азбуки стали трудиться два брата – Кирилл и Мефодий. Это были очень образованные люди, миссионеры, которые видели смысл своей жизни в просвещении. Их усилиями были созданы две славянские азбуки – глаголица и кириллица. Со временем стало понятно, что глаголица – замысловатое, вычурное, витиеватое письмо – не прижилось в быту у славян, в то время как более простая и понятная кириллица быстро завоевала признание у образованных людей на Руси. Именно на ней были написаны древнейшие книги, которые чудом сохранились до наших дней.
В основу кириллицы легла видоизмененная греческая азбука. Кириллическое письмо оказалось очень удобным – все буквы имели простые четкие линии, и для их написания не нужно было прилагать много усилий. Новая славянская азбука получила самое широкое распространение, и в дальнейшем именно она послужила базисом для создания русского, украинского, белорусского, сербского, болгарского и македонского алфавита.
Подробнее: https://obrazovaka.ru/question/vozniknovenie-pismennosti-na-rusi-68868