Бронислав Ильич Гузовский (5 мая 1860, Ровно — 4 декабря 1914, Казань) — учёный-лесовод. Разработал методы искусственного и естественного возобновления дубрав. Научная система лесоводства, разработанная Б. И. Гузовским, применяется для умножения дубовых лесов.
Проблема восстановления дубрав стала целью жизни Гузовского. Он внёс значительный вклад в сохранение и приумножение дубрав Чувашского края.
Опытно-производственные лесные культуры дуба, заложенные Б. И. Гузовским, являются полигоном для научных исследований и обобщений практики искусственного и естественного восстановления дубовых насаждений Среднего Поволжья. Они представляют собой большую практическую ценность для разведения дуба в лесах не только Среднего Поволжья, но и в целом по России.
Б. И. Гузовский разработал методы естественного и искусственного возобновления дубрав на вырубленных площадях в условиях Среднего Поволжья, выделил и описал типы дубовых насаждений Ильинского лесничества, создал культуры дуба на площади 1150,2 га.
По его инициативе были созданы посадки лиственницы, туи западной, сибирского кедра, сосны веймутовой.
Леса, посаженные Б. И. Гузовским, тянутся вдоль Волги от Ильинки до Чебоксар и получили название дубравы Гузовского (культуры Гузовского).
Старейший дуб-великан, произрастающий до сих пор в Ильинке, был одним из опытных образцов Б. Гузовского.
Процес становлення кримськотатарського національно-визвольного руху розпочався у 80-х рр. XIX ст. Його основні ідеї сформувалися в Туреччині й пов’язані з виникненням руху молодотурків, які боролися проти султанської монархії в країні та всього того, що перешкоджало розвитку турецького народу. У Стамбулі — тогочасному центрі освіти — татарська інтелігенція під впливом молодотурків стала розвивати свій рух. Молодотурки відіграли помітну роль у подальшому розгортанні кримськотатарської національно-визвольної боротьби. Вони вважали за необхідне відмовитися від традиційного для татарського суспільства клерикалізму, боротися за підняття рівня освіченості народу, за зміни у традиційній соціальній структурі й статусі жінок. В економічній сфері вони виступали за визволення селянської праці від будь-якого гноблення.