Объяснение:
Азбука — алфавит (по названиям первых букв кириллицы, aз и буки).
Алфавит — совокупность букв и графем данной системы письменности.
Буква графический знак, служащий для обозначения на письме звуков.
Вязь — декоративное письмо, в котором буквы соединяются в непрерывный орнамент (например, арабская или славянская вязь).
Глаголица — одна из двух первых славянских азбук. Была распространена в Болгарии и Моравии в X—XI веках, в Хорватии существовала до конца XVIII века.
Гражданский шрифт — азбука на основе кириллицы, введенная Петром I в 1708 году. Послужила основой современных русского, украинского, белорусского алфавитов.
Дешифровка — чтение и восстановлена понимания текста, написанного на неизвестном языке, или зашифрованного.
Диакритические знаки — дополнительные знаки в алфавитах некоторых языков (над или под буквами), указывающие на изменения значения буквы.
Звуковое письмо — такое, в котором каждый знак письма соответствует определенному звуку устной речи.
Идеографическое письмо передает своим знаком словосочетание, отдельное слово или его знаменательную часть.
Иероглифы — древние рисуночные знаки неалфавитных письменностей.
Кириллица одна из двух первых славянских азбук. Названа по имени просветителя Кирилла. Послужила основой для создания современных восточнославянских, а также сербского алфавитов.
Клинопись — письменные знаки, состоящие из групп клинообразных черточек штрихов, которые выдавливались на сырой глине (Месопотамия, III-IV тыс. до н. э.).
Лигатура — буква или знак, составленный из элементов двух букв или знаков.
Литера — то же, что буква.
Логограмма — письменный знак, обозначающий понятие, слово, или его знаменательную часть.
Пиктографическое письмо первоначальный тип письма. Представляет собой рисунок или серию рисунков, передающих какое-либо сообщение.
Семиотика — наукд, исследующая свойства знаков и знаковых систем.
Система письма — исторически сложившееся и упорядоченное письмо того или иного народа. Характеризуется назначением, типом, составом, значением, формой письменных знаков и основными орфографическими принципами.
Слоговое письмо — то, знаки которого о6означают слоги и слогообразующие звуки (например, гласные).
Стенография — скоростное письмо, основанное на применении специальной системы знаков, позволяющее производить синхронную запись устной речи.
Титло — надстрочный знак, указывающий на сокращенное написание слова, или цифровое значение буквы в средневековых латинских, греческих или славянских текстах.
Транскрипция фонетическая письменной фиксации звучания устной речи с специальных знаков и система знаков, употребляемая с этой целью.
Транслитерация передача текста, написанного с одного алфавита, средствами другого алфавита.
Цифра — знак для обозначения на письме однозначного числа. Многозначные числа записываются комбинацией цифр.
Азія:
Махатма Ганді (Індія): Ганді був лідером руху за незалежність Індії, виступав за ненасильницьку громадянську непокору та очолював мирні протести проти британського правління. Його широко вважають «батьком нації» в Індії, і йому приписують надихаючий рух за громадянські права та свободу в усьому світі. Його внесок в історію полягає в тому, що він виступав за ненасильство, що мало великий вплив на політичні рухи в усьому світі.
Кемаль Ататюрк (Туреччина): Ататюрк був турецьким революційним лідером, який привів свою країну до незалежності від занепаду Османської імперії в 1923 році. Йому приписують заснування сучасної Туреччини та перетворення її на світську республіку. Його внесок в історію полягав у його лідерстві у створенні сучасної Туреччини та просуванні секуляризму в регіоні.
Африка:
Нельсон Мандела (Південна Африка): Мандела був активістом боротьби з апартеїдом, який обіймав посаду президента Південної Африки з 1994 по 1999 рік. Йому приписують припинення апартеїду та сприяння расовому примиренню в Південній Африці. Його внесок в історію полягав у відданості расовій рівності та правам людини, що надихало людей у всьому світі.
Кваме Нкрума (Гана): Нкрума був політичним лідером Гани, який привів свою країну до незалежності від Великобританії в 1957 році. Йому приписують заснування Гани як незалежної держави та сприяння панафриканізму по всій Африці. Його внесок в історію полягав у його лідерстві в африканських рухах за незалежність і його відданості панафриканізму.
Латинська Америка:
Симон Болівар (Венесуела): Болівар був венесуельським полководцем, який привів кілька країн Південної Америки до незалежності від Іспанії між 1811 і 1825 роками. Йому приписують те, що він привів країни Латинської Америки до звільнення від іспанського панування, тому став відомим як «Визволитель» Латинської Америки. Його внесок в історію полягав у лідерстві в русі за незалежність Латинської Америки, що до сформувати майбутній розвиток регіону.
Че Гевара (Куба): Гевара був аргентинським революціонером-марксистом, який відіграв ключову роль у поваленні Фіделем Кастро кубинського диктатора Фульхенсіо Батісти в 1959 році. Йому приписують до у створенні марксистського уряду Куби та надихання революційних рухів у всій Латинській Америці та за її межами. Його внесок в історію полягав у його відстоюванні лівих ідей у всьому світі, що мало тривалий вплив на сучасну міжнародну політику.