Основную массу кочевников казахов составляли:
A) толенгуты
B) воины-нукеры
C) рабы
D) общинники-скотоводы
E) общинники-земледельцы
2) В традиционном казахском обществе XV- XVIII вв. существовала иерархия. Общество состояло из двух социальных групп (сословий) - и
A) ходжи
B) аристократии
C) баев
D) простолюдинов
Объяснение:
the sea level rise to a few years ago when the sea level rise to a few years and the sea level rise to a few years and the sea level rise to a few years and the sea level rise to a few years ago when the sea of service is a few years ago when the sea of service is a few years and the sea level rise to a few years ago when the sea of service is a few years and the sea level rise to a few years and the sea level rise to a few years and the sea level rise to a few years and the sea level rise to a few years and the sea level rise to a few years and the sea level rise to a few years and the sea level rise to a few years and the sea level rise to a few years and the sea level rise to a few years and
В древности греки также называли себя ахейцами (Ἀχαιοί ахайо́й, ед. ч. Ἀχαιος ахайос), по названию одной из ветвей эллинов, названы из-за прародителя ахейцев в греческой мифологии — Ахея, данайцами (Δαναοί, ед. ч.
В I веке до н. э. — I веке н. э. греки Эллады, Пелопоннеса, Эгейских островов, Эпира, Македонии, Фракии, Крита, Кипра, Италии, Тавриды, Малой Азии, Понта, Каппадокии, Сирии и Египта получили статус граждан Римского государства и стали называться «ромеи» (Ρωμαίοι рома́йой) или «ромеоэллины», буквально «римляне», так греки называли римлян, единственное число — ρωμαίος рома́йос — римлянин, греческий язык стал называться ромаикой (Ρωμαίικα) (буквально «римский язык», ранее так на греческом языке называлась латынь), земли, заселённые греками, стали называться Ромаида (буквально «Римская земля»), греческий союз стал Политией Ромеев (Πολιτεία τῶν Ῥωμαίων, буквально «Римская Республика»), титул главы этого союза стал звучать как «автократор ромеев» (αὐτοκράτωρ τῶν ῾Ρωμαίων, буквально «император римлян», так греки называли римских императоров), демархи стали римскими демархами (демархами до этого греки называли плебейских трибунов Римской Республики), символом этого союза стал символ Римской Республики — аквила (позже двуглавый орёл), римский юлианский календарь стал его официальным календарём, многие греки стали брать себе римские имена (как и римляне — греческие), в греческий язык вошло некоторое количество латинских слов (как и в латынь вошли многие греческие слова).
Надеюсь
Объяснение: Причини, передумови і характер ІІ світової війни:
Політичні та територіальні претензії націоналістичних режимів, таких як нацистська Німеччина та фашистська Італія.
Розширення впливу та територіальні амбіції Японії в Азії.
Загострення конфліктів на основі ідеологічних розбіжностей між демократичними та авторитарними режимами.
Об'єднання основної частини українських земель:
Об'єднання основної частини українських земель відбулося в 1939 році під час підписання Молотовського-Ріббентропського пакту між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом. Відповідно до цього пакту, східні області Польщі, де проживали значні українські національні меншини, були анексовані Радянським Союзом.
Плани фашистської Німеччини стосовно України:
Фашистська Німеччина планувала здійснити колоніальне підпорядкування України, розглядаючи її як одне з народів "неповноцінного" "Східного простору".
УПА (Українська повстанська армія) воювала проти радянської влади, яку вважала окупаційною та режимом пригноблення. Головні причини воєнного конфлікту були пов'язані з прагненням до незалежності України
ОУН (Організація Українських Націоналістів) розділилася на дві течії: бандерівці (під керівництвом Степана Бандери) та мельниківці (під керівництвом Андрія Мельника). Вони мали спільну мету боротьби за незалежність України
Червона Армія здійснювала бойові дії по визволенню України від нацистської окупації під час ІІ світової війни
Українсько-польський етнічний конфлікт виник у 1943-1947 роках і був спричинений десятилітніми конфліктами та напруженнями між українською та польською спільнотами. Конфлікт був пов'язаний з бажанням українців створити незалежну Українську державу та польською опозицією проти цього.
Партизанський рух і радянське підпілля відіграли важливу роль у визволенні України від нацистської окупації. Партизани та підпільники проводили розвідку, здійснювали диверсії, організовували саботажні акції, та підтримували зв'язок з радянським командуванням. їхня діяльність підірвала окупаційний режим та сприяла визволенню країни.
Український народ заплатив високу ціну за перемогу у Великій Вітчизняній війні. Масштаби знищень, людські втрати, економічні збитки, руйнування населених пунктів та інфраструктури сягали мільйонів людей і великих територій.
Перемога СРСР над фашизмом мала велике політичне значення для українського народу. Вона позитивно вплинула на подальшу долю України, дозволивши відновлення територіальної цілісності, звільнення від нацистської окупації та створення умов для встановлення комуністичного режиму, який вплинув на українське суспільство та політичну систему.
Основні причини українізації в 1920-1930-х роках були пов'язані з прагненням радянського уряду підкреслити національну самобутність та культурну різноманітність народів Радянського Союзу. Наслідками українізації було значне підвищення рівня освіти та культурного розвитку українського народу, зростання української інтелігенції та розкриття нових можливостей для української мови та літератури.
Головні здобутки розбудови мережі закладів освіти в 1920-1930-х роках включали:
Значне збільшення кількості шкіл і університетів, особливо в сільській місцевості.
Введення безкоштовної загальної освіти для всіх дітей.
Розвиток української наукової та культурної сфери.
Запровадження інноваційних методів навчання та педагогічних підходів.
В 20-30-х роках XX століття українська культура розцвіла, породжуючи видатні твори. Деякі з них включають поезію Лесі Українки, поезію та прозу Максима Рильського, прозу Михайла Коцюбинського, роман "Тигролови" Івана Багряного, твори Миколи Хвильового та інших відомих письменників.
Головні причини згортання українізації та наступу на українську національну культуру в 30-ті роки були пов'язані зі зміною політичної лінії радянського режиму. Сталінська влада пішла на зміцнення централізованого контролю, репресивну політику і введення російського впливу на культуру та освіту. Це призвело до придушення української мови, літератури та культурних процесів.
Діячі української культури внесли значний внесок у перемогу у Великій Вітчизняній війні. Багато письменників, поетів, художників, музикантів та інших представників культури активно долучилися до пропаганди патріотизму, підтримки військових зусиль і підняття бойового духу народу. Їх творчість та діяльність відображали героїзм і трагізм війни, спонукали до боротьби і підтримували моральні сили українського народу.