Эта шутливая оценка свидетельствует о том, что Афины являлись культурным центром не только Греции, но и всей Европы. Да и сегодня Афины – важнейший культурный центр и исторический центр, который важно посетить не только любителям истории.
Объяснение:
Говоря про 5 век, то в это время в Афинах происходит расцвет, там расцветало ремесло. В городе работали кузнецы, гончары, ткачи и другие мастера и каждый раз развивали свое мастерство, изготавливали что-то новое. Ремесло давало заработок всем, так что Афины расцветали всецело.
Из-за экономического роста в городе появлялось все больше исторических зданий, которые определяли многовековую уникальность Афин.
1.) А,Г,Б,Д,В
2.)
Літературні твори другої половини XIX - початку XX століття справді мають виразне соціально-психологічне спрямування. Ось кілька тез, що доводять це твердження:
Відображення соціальних проблем: Література цього періоду активно відображала соціальні проблеми того часу, такі як соціальні нерівності, класова боротьба, експлуатація робітників, неправедність і безсилий індивід перед системою. Ці твори прагнули викликати у читачів соціальну свідомість і змусити їх задуматися над проблемами суспільства.
Глибинна психологічна проникненість: Літературні твори цього періоду відрізнялися глибокою психологічною проникненістю внутрішнього світу персонажів. Письменники зосереджувалися на розкритті емоцій, мотивації, конфліктів та психологічних станів героїв. Це дозволяло авторам глибше розуміти людську природу і показувати вплив суспільного середовища на психіку і поведінку особистості.
Відображення моральних дилем: Часто в літературних творах того періоду порушувалися складні моральні питання, ставилися під сумнів суспільні норми і цінності. Література прагнула привернути увагу до моральних дилем і проблематики, що випливає зі суперечливості між особистими цінностями та соціальними очікуваннями.
Розкриття психологічних механізмів влади: Літературні твори того часу розкривали психологічні механізми
3.) Суспільні трансформації: На початку ХХ століття було багато соціальних та економічних змін, які створили нові можливості для жінок. Індустріалізація та урбанізація призвели до розширення ролей, які жінки могли грати в суспільстві. Жінки вступали до фабрик, офісів та інших галузей праці, розширюючи свої можливості індивідуального розвитку.
4.)
На початку ХХ століття українська громадськість прагнула українізації освіти з кількох причин.
Збереження і розвиток української культури: Україна була під владою Російської імперії, де російська мова і культура мали перевагу. Українська громадськість вважала, що українська мова є важливою складовою частиною національної ідентичності, і намагалася зробити освіту доступною українськомовному населенню для збереження та розвитку української культури.
Політична самоідентифікація: В умовах російської імперської політики українська громадськість шукала іб зміцнити свою національну самоідентифікацію. Українська освіта сприяла формуванню національного свідомості та посиленню українського націоналізму.
Розвиток громадської освіти: Україна перебувала на початку шляху свого незалежного розвитку, і було важливо мати національну систему освіти, що відповідала вимогам часу. Українська громадськість вважала, що розвиток освіти в українській мові сприятиме формуванню сильної та самодостатньої нації.
Освіта в Україні на початку ХХ століття була обов'язковою для дітей віком від 8 до 12 років. Ця обов'язкова освіта передбачала навчання у загальноосвітніх школах.
5.)
Українська культура в середині XIX початку ХХ століть переживала значні зміни і мала як позитивні, так і негативні аспекти. Давайте розглянемо це на прикладі двох видатних діячів того часу - письменника Івана Франка та художника Миколи Пимоненка.
Іван Франко (1856-1916) - український письменник, поет, громадський діяч. Він мав великий вплив на розвиток української літератури та культури загалом. Основні досягнення та позитивні зміни, пов'язані з творчістю Франка:
Національна самосвідомість: Франко активно працював над піднесенням української національної свідомості та формуванням національної ідентичності. Його твори спонукали українців вірити у власну культуру, мову і потенціал.
Літературна майстерність: Франко створив велику кількість творів різних жанрів - поезію, прозу, драматургію. Він підняв українську літературу на вищий рівень, створивши власний стиль, характерний для модернізму та реалізму.
Соціальна та політична активність: Франко був активним громадським діячем, який виступав за соціальну справедливість, права українського народу та прогресивні ідеї. Він вплинув на формування українського політичного руху того часу.
Негативні зміни, пов'язані з творчістю Франка, можуть включати:
Репресії та цензура: його твори були цензурою обмежені, і Франко зазнавав переслідув