1361 жылы Ақ Орданың билеушісі болған Ұрыс хан өз жағдайын біраз күшейтіп, енді Алтын Орда тағын иемденуге күш салды. Сөйтіп, 1374-1375 жылдары Еділ бойымен жорыққа шыққан ол Сарайды өзіне қаратып, Хажы-Тарханды (Астраханды) қоршауға алды. Кама бұлғарларының жерін бағындырды. Бірақ Ұрыс ханның үстемдігі ұзаққа созылмай, келесі жылы ол Еділ бойынан кетіп, Алтын Ордадағы билікті Мамайға беруге мәжбүр болды. 1377 жылы Ұрыс хан қайтыс болды.
Ақ Орда иелігі енді Ұрыс ханның баласы Темір Мәлікке көшті. Бірақ осы кезде Маңғыстау үстіртінің билеушісі - Жошы әулеті Түй хожа оғланның баласы Тоқтамыс Орта Азия әміршісі Ақсақ Темірге сүйеніп, Темір Мәліктің әскерін талқандайды. Өзін 1379 жылы Ақ Орда ханы етіп жариялайды. Ақ Орда әмірлерінің қолдауына ие болған ол, 1380 жылы Сарайды, Қажытарханды, Қырымды және Мамай Ордасын басып алды. Тоқтамыстың бұл табысы орыс жеріне басып кірген Алтын Орда ханы Мамайдың 1380 жылы Куликово даласында орыс әскерлерінен жеңілуі себебінен мүмкін болды. Тоқтамыс мұнымен тоқтаған жоқ. Атап айтқанда, Тоқтамыс Ақсақ Темірдің қамқорынан босануға тырысады. Бірақ, 1380, 1391, 1395-жылдары Ақсақ Темірдің Тоқтамысқа қарсы жасаған аса үлкен үш жорығынан кейін Алтын Орда тас-талқан болып қирайды. Темірдің басқыншылық соғыстарының нәтижесінде және ішкі талас-тартыстан ХЫВ ғ. соңы мен ХВ ғ. бас кезінде Ақ Орда да әлсіреп қалады.
1. Период, названный «апогеем сталинизма», относится к
1945-1953 гг.
2. Во второй половине 1940-х гг. партийной критике и запретам подверглись
произведения А. А. Ахматовой и М. М. Зощенко
3. В 1950-1960-е гг. СССР обогнал ведущие западные страны в области
освоения космоса
4 Постановление ЦК КПСС «О преодолении культа личности и его последствий» было принято в:
3. 1956 г.
5. Какое событие произошло в период «оттепели»?
критика творчества Б.Л.Пастернака
6. Наступлению "оттепели" в культуре и духовной жизни советского общества в 1960-е гг публикации в журнале "Новый мир", который возглавлял писатель
А. Т. Твардовский
7. Преемником И. В. Сталина на посту председателя Совета Министров стал:
Г. М. Маленков
8. В первых рядах диссидентского движения в СССР находился “отец” водородной бомбы:
А. Д. Сахаров
9.Н. С. Хрущев приобрел всю полноту власти в СССР после:
ликвидации антипартийной группы В. М. Молотова, Г. М. Маленкова, Л. М. Кагановича
10. Устав партии, принятый в 1961 г., предусматривал
ограничение пребывания на освобожденных партийных должностях
11.В 1956 г. произошло событие, вошедшее в историю как
Венгерский кризис
12.Особенностью развития промышленности в период правления Н.С. Хрущева был(а, и)
очень высокие темпы развития электроэнергетики и топливной промышленности
13.Понятие, использовавшееся официальной пропагандой в начале 1960-х гг. для обозначения того этапа развития, на котором находится СССР, —
2) социализм с человеческим лицом
14.Массовые беспорядки в период правления Н.С. Хрущева имели место в городе
2) Новочеркасске
15.В период 1953-1964 гг. в отличие от периода 1945-1952 гг.
3) поощрялась индивидуальная трудовая деятельность
16.Какие из перечисленных мероприятий в сфере сельского хозяйства были проведены Н.С. Хрущевым?
3) АВД
17. Особенность развития сельского хозяйства в период правления Н.С. Хрущева
2) масштабное освоение целинных и залежных земель
18.В 1950-е гг. негативные явления в жизни СССР, связанные с именем И.В. Сталина, трактовались официальными идеологами преимущественно с понятия
культ личности
19. Создание НАТО
апрель 1949
20. Какое событие произошло в СССР в 1953?
смерть И.В.Сталина
Василь Стус (1938-1985) - видатний український поет, літературний критик, громадський діяч, один із провідних діячів дисидентського руху в Україні. В основі діяльності Василя Стуса була прагнення до свободи України та української культури від влади радянського режиму.
У роки своєї діяльності Василь Стус був змушений дуже багато часу проводити в ув'язненні. Він вперше потрапив до табору концентрації 1965 року за публікацію збірки "Із книги поезії". Незважаючи на це, Стус продовжував вести наочний контакт з інтелектуалами й молоддю, що належали до української культурної еліти. В 1972 році за свої погляди Стус знову потрапив до в'язниці, де перебував до 1977 року. У 1980 році Василь Стус був засуджений на 10 років ув'язнення за "антирадянську агітацію".
Ув'язнення не забезпечило мовчання Стуса, він зберігав свої переконання та боровся за них далі. Ув'язнення тільки зумовило екзистенційну та етичну зрілість як діяча, дозволило йому формувати непересічний соціальний авторитет. В 1985 році Василь Стус помер в ув'язненні в каторжних роботах на пересувному робочому майданчику.
Сьогодні ім'я Василя Стуса - символ опору людської особистості перед системою, символ недооціненого високопрофесійного досвіду і гуманітарного знання. Його здатність переживати бездотиччя служила прикладом ознавлення своєї ідентичності українця та своєї літературної задачі. Так само, як і всім людям, йому доводилось ставитися до обставин, які не змінити. Він знаходив в тиску, інтелектуально й фізично, шляхи збереження своєї індивідуальності, розбірливості. Весновому світосприйнятті Василя Стуса була розрушена чи збудована система. Ця система не дає можливості існувати як людині, вільній в рішеннях і дії. Але свідомість та творчість Василя Стуса відкрили змогу перемогти, дати продовження боротьби. Василь Стус зміг доказати, що можна існувати без зради власного Я, зберігаючи свої засади і ідеали, зміщуючи межі декларованої свободи.