Самым ярким эпизодом Парижской коммуны можно считать социально-экономические мероприятия проведенные этим органом власти. Эти мероприятия вывести страну из кризиса, дали возможность выйти из черты бедности многим людям, а также побороть безработицу, которая царила в то время в Париже. Наиболее яркими социально-экономическими мероприятиями были - национализация ремесленных мастерских, (где рабочим и профсоюзам давали возможность обследовать бездействующие мастерские и вновь возобновлять на них работу), формирование условий труда рабочих и отмена произвольных штрафов, появление рабочего контроля на ряде предприятий, демократизация народного образования, отмена штрафов и задолженностей по квартплате. Это был конечно не образец народного самоуправления, но это дало основу, какую-то политическую и экономическую стабильность, и на основе этого можно было бы продолжать демократические реформы.
Роки Паді́ння За́хідної Ри́мської імпе́рії — одна з проблем в історіографії Пізньої Античності, в основі якої лежить дослідження причин ліквідації влади імператорів Західної Римської (Гесперійської) імперії. Її дослідження бере свій початок з роботи англійського історика Едварда Гіббона (1776) «Історія занепаду і падіння Римської імперії»
Гесперійський імператор Юлій Майоріан (457—461) зробив останню спробу зміцнити державу. Він намагався впорядкувати збирання податків, покращити життя середнігейх землевласників, відновити покинуті міста. Щоб полегшити фінансові справи в провінціях, Майоріан намагався скасувати їхні борги. За його правління дещо зміцнилося становище римлян у Галлії та Іспанії. Міць імперії почала відроджуватися. Однак у цьому не була зацікавлена ані римська знать, ані варварські королі, яким заважала сильна влада. Майоріана було вбито, разом з ним була втрачена остання надія римлян на відновлення імперії.
На початку 20 століття українське суспільство було сильно політизоване та націоналізоване. Основні факти цього процесу:
1. Створення політичних партій та організацій, які виступали за національну свободу та незалежність України. Найбільш відомі з них – Українська національна демократична партія, Українська соціалістична революційна партія, Українська робітнича партія.
2. Проведення різноманітних акцій та демонстрацій на підтримку української мови, культури та національної ідеї. Наприклад, у 1905 році відбулася Перша всеукраїнська нарада, на якій було прийнято рішення про створення Української національної ради.
3. Розгортання збройного національно-визвольного руху. Найбільш відомими подіями цього періоду є Лемківське повстання 1918 року та Українська революція 1917-1921 років.
4. Розвиток української культури та літератури. У цей період з'явилися такі видатні постаті, як Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Олександр Олесь та інші.
Усі ці факти свідчать про те, що українське суспільство на початку 20 століття було дуже активним та національно свідомим, і воно боролося за свої права та незалежність.
Объяснение: