Коллективиза́ция — политика объединения единоличных крестьянских хозяйств в коллективные (колхозы и совхозы[1])[2], проводившаяся в СССР в период с 1928 по 1937 год (в западной части страны — до 1950 года) с целью преобразования мелких и неэффективных индивидуальных хозяйств в крупные общественные для роста продуктивности сельскохозяйственного производства и обеспечения[3][4][5][6][7] роста промышленных производств и индустриализации страны, остававшейся аграрной, с преимущественно сельским населением[8][9][10][11][12][13]. Сложившиеся крупные хозяйства и механизация позволили упростить переход рабочей силы и распределение продуктов из аграрного сектора в индустриальный. В исторической перспективе это остановило качественное отставание в уровне развития промышленности СССР в сравнении с развитыми странами, стимулировало рост городского населения, по соотношению которого к сельскому Россия значительно уступала развитым странам. Так, на 1914 год свыше 80 % населения России проживало на селе, только 15,3 % составляли горожане. В то время как самая урбанизированная страна Европы — Англия — имела в городах 78 % населения, Франция и США до 40 %, а Германия до 54,3 %[14]. ЭТО 4 ЗАДАНИЕ
Гла́вное управле́ние лагере́й (ГУЛАГ, также даётся сокращение Гулаг с расшифровкой Главное управление исправительно-трудовых лагерей[1]) — подразделение НКВД СССР, МВД СССР, Министерства юстиции СССР, осуществлявшее руководство местами заключения и содержания в 1930—1960 годах. В дальнейшем ведомство было переименовано в ГУИН (Главное управление исполнения наказаний). В настоящее время преобразовано во ФСИН (Федеральная служба исполнения наказаний).
ЭТО ПОСЛЕДНЕЕ ЗАДАНИЕ
ОСТАЛЬНОЕ НЕ ЗНАЮ СОРИ
Объяснение:
Войти
Какие проблемы были похожи в Италии и Германии после Первой мировой войны, а какие были разными?
Домашнее задание+3
Анонимный вопрос · 27 нояб 2020 · 261
2ответитьИнтересно2ЭкспертамЕщё
Вы знаете ответ на этот вопрос?
Поделитесь своим опытом и знаниями
Войти и ответить на вопрос
2 ответа
Слетать.ру26
Тревел-консультанты Слетать.ру https://turypomi.ru · sletat.ru
Отвечает
Радий Садуртинов
Италия после 1-ой Мировой войны была в числе стран-победительниц, а Германия среди побежденных.
Проблемы у них сильно различались. Германия вынуждена была выплачивать огромные репарации, что привело к гиперинфляции, Италия наоборот получала часть средств от репарации стан Оси.
Германию принудили почти полностью сократить армию и уничтожить большую часть артиллерии, авиации и стрелкового оружия.
Италия не уничтожала оружие. Но и не получила обещанных Антантой земель. Именно по этой причине Италия во Второй мировой войне оказалась на стороне Германии.
Общим было ослабление экономики. В Германии экономика просто рухнула. Гиперинфляция и огромная безработица были основными причинами прихода фашистов к власти.
Культурні досягнення середньовічних Китаю, Японії та Індії мають велике значення для формування європейського культурного простору. Вони внесли вагомий вклад у розвиток мистецтва, науки, філософії, літератури та інших сфер культури.
Середньовічна Китайська держава була відома своїми значними досягненнями в галузі літератури, живопису, каліграфії, кераміки, архітектури та іншого мистецтва. Китайські традиції та техніки, такі як буцю, каліграфія, фарфоровий виробництво, знайшли своє відображення в європейському мистецтві.
Японія також мала важливий вплив на формування європейського культурного простору. Японське мистецтво, таке як кабукі театр, кераміка, японські сади, має свої унікальні риси і стали джерелом натхнення для європейських митців.
Індія, зокрема за часів середньовіччя, була центром релігійного та філософського мислення. Її література, включаючи Веди, Упанішади, Рамаяну та Махабхарату, мала великий вплив на європейську літературу та філософію. Крім того, Індія була відома своїми розкішними будівлями, такими як таємниця та Храм Кшетра, які стали джерелом натхнення для архітектури в Європі.
Загалом, культурні досягнення середньовічних Китаю, Японії та Індії сприяли обміну ідеями, технологіями та впливу на формування європейського культурного простору. Європейці були захоплені естетикою, філософією, релігійними ідеями та ремеслами цих країн.
Культурні досягнення Китаю, зокрема його розкішна кераміка, живопис, каліграфія та архітектура, спонукали європейців до новаторства у власному мистецтві. Китайські технології, такі як винахід порцеляни та книгодрукування, були вивезені в Європу і мали значний вплив на розвиток мистецтва та науки.
Японія також мала важливе значення у формуванні європейської культури. Її унікальні традиції, такі як кабукі театр, садівництво, каліграфія та ікебана (мистецтво композиції квітів), викликали захоплення серед європейців. Японські мотиви та стиль були використані в європейському мистецтві, а також вплинули на концепцію естетики та дизайну.
Індія, зокрема її релігійні та філософські тексті, такі як Веди та Упанішади, стали джерелом натхнення для європейської літератури та філософії. Індійські мистецтво, архітектура та ремесла також викликали інтерес у європейців та вплинули на їхні власні творіння.
Таким чином, культурні досягнення середньовічних Китаю, Японії та Індії мали велике значення для формування європейського культурного простору. Вони не тільки сприяли обміну ідеями та технологіями, але й збагачували європейську культуру новими концепціями, естетикою, мистецькими прийомами та поглядами на світ. Взаємодія з культурою Китаю, Японії та Індії до розширити горизонти європейців, розкривши їм нові підходи до мистецтва, філософії, науки та релігії.
Зокрема, вплив китайської культури на європейське мистецтво був помітний у стилізації, використанні мотивів та технік китайського мистецтва. Наприклад, у європейському живопису з'явилися зображення китайських пейзажів, птахів, квітів та інших елементів китайської культури. Китайська каліграфія також вплинула на розвиток каліграфії у Європі.
Щодо Японії, її внесок у європейську культуру проявився у прийнятті та адаптації японських художніх форм та концепцій. Європейські художники та дизайнери брали на озброєння принципи японського дизайну, використання пустоти, простоти та елегантності у своїх роботах. Також японські мистецькі традиції, такі як чайна церемонія, стали популярними у Європі та вплинули на формування культурних практик.
Індійська культура також внесла свій вклад у формування європейської культури, зокрема у філософію, релігію та літературу. Індійські релігійні традиції, такі як буддизм, вплинули на Індійські релігійні традиції, такі як буддизм, вплинули на розвиток європейської філософії та релігії. Ідеї буддизму про переродження, карму, само та просвітлення стали об'єктом зацікавлення для європейських мислителів. Це сприяло розширенню світогляду та глибшому розумінню людського існування.
Крім релігійної сфери, індійська література та епоси, такі як Веди, Упанішади, Рамаяна та Махабхарата, мали вплив на європейську літературу. Європейські письменники, такі як Гете, Вольтер та Ігнатій Лойола, знайомилися з індійськими творами та використовували їх мотиви та ідеї у своїх творчих роботах.
Також варто відзначити, що індійська математика та астрономія, зокрема відкриття нуля та деяких математичних методів, були введені в європейську науку і мали значний вплив на розвиток математики та астрономії в Європі.
Отже, культурні досягнення середньовічних Китаю, Японії та Індії внесли великий вплив на формування європейського культурного простору. Взаємодія та обмін ідеями, технологіями та культурними цінностями сприяли розширенню горизонтів європейського суспільства та збагаченню його культурного спадку.