За часів Русі-України українські землі були частиною Київської Русі та входили до складу Великого князівства Литовського. Державний устрій був феодальним, де на вершині був князь, а населення поділялося на дві категорії: дворяни та селяни.
Соціальні відносини були суто ієрархічними. Дворяни мали привілеї, такі як право на землю та участь в управлінні державою, у той час як селяни були зобов'язані працювати на землевласників та виконувати їх накази.
Господарство на українських землях було засноване на землеробстві та скотарстві. Більшість землі належала князям і боярам, які використовували її для потреб і здачі у найм.
Культурний вплив на українські землі мали різні народи, такі як греки, литовці та поляки. Вони зробили свій внесок у розвиток культури, освіти та релігії на українських землях.
Релігія на українських землях була православною, але також були присутні католицизм та іудаїзм. Важливим центром православної релігії була Київська митрополія, яка включала більшу частину українських земель.
Николай Николаевич Новосильцев воспитывался князем А.С Строгановым так как был незаконнорожденным сыном его сестры. Новосильцев прославился в Шведской Компании, и минуя Павла он познакомился с молодым императором Александром. Позже Новосильцев займёт сиденье в Негласном Комитете и Гос.Совете. А в 1813 займёт государственный пост в Польском Царстве. Поэтому Александр поручил разработку реформ именно этому человеку. По "Уставной Грамоте Российской Империи" (1818) Россия перенесла "Польский опыт", и этот проект включал в себя некие черты парламентского строя Восточной Европы.Так был введён двухпалатный сейм. О положении крестьян ни было сказано ни слова. Все же этот проект не искоренил осколки самодержавия. Проект в конечном итоге Александром принят не был
Суть военных поселений в том, что за счет них хотели сделать так, чтобы армия сама себя обеспечивала хотя бы частично. То есть в военном поселении солдат живет вместе с семьей, занимается производительным хозяйством(сх), между этим военнослужащий занимается и военной подготовкой и обязанностями. Царила там строгая дисциплина и порядок. В мирное время ты крестьянин, в военное - солдат. Цель: удешевить процесс подготовки солдат, оптимизация расходов на армию и сокращение рекрутских наборов. В шутку можно сказать, что это военизированные колхозы. Цели достигнуты не были. Такие порядки просто не прижились и со временем сами развалились.
За часів Русі-України українські землі були частиною Київської Русі та входили до складу Великого князівства Литовського. Державний устрій був феодальним, де на вершині був князь, а населення поділялося на дві категорії: дворяни та селяни.
Соціальні відносини були суто ієрархічними. Дворяни мали привілеї, такі як право на землю та участь в управлінні державою, у той час як селяни були зобов'язані працювати на землевласників та виконувати їх накази.
Господарство на українських землях було засноване на землеробстві та скотарстві. Більшість землі належала князям і боярам, які використовували її для потреб і здачі у найм.
Культурний вплив на українські землі мали різні народи, такі як греки, литовці та поляки. Вони зробили свій внесок у розвиток культури, освіти та релігії на українських землях.
Релігія на українських землях була православною, але також були присутні католицизм та іудаїзм. Важливим центром православної релігії була Київська митрополія, яка включала більшу частину українських земель.