Наведіть перелік показників, якими можна було б при статистичному обстеженні повно охарактеризувати такі явища:
5.1) населення;
5.2) споживчий ринок;
5.3) промисловість;
5.4) сільське господарство.
З цією метою використайте статистичні щорічники Держкомстату України.
6. Охарактеризуйте етапи статистичного дослідження та назвіть основні методи, які можуть застосовуватись при проведенні кожного такого етапу.
Объяснение:
Наведіть перелік показників, якими можна було б при статистичному обстеженні повно охарактеризувати такі явища:
5.1) населення;
5.2) споживчий ринок;
5.3) промисловість;
5.4) сільське господарство.
З цією метою використайте статистичні щорічники Держкомстату України.
6. Охарактеризуйте етапи статистичного дослідження та назвіть основні методи, які можуть застосовуватись при проведенні кожного такого етапу.
ответ:Одной из предпосылок возникновения истинного капитализма, как показал Маркс, было разделение непосредственных производителей (тех, кто выполнял эту работу) со средствами производства, которые перешли в руки нового эксплуататорского класса. У производителей тогда был только один получить средства к существованию. Им пришлось убедить членов этого эксплуататорского класса использовать их к труду (их «рабочая сила») в обмен на вознаграждение, достаточное для поддержания их жизни и пригодности для работы. Но уровень этого вознаграждения был значительно ниже, чем стоимость товаров, произведенных их работой. Разница, «излишек», пошла прямо в карманы владельцев средств производства. Они получили плоды эксплуатации труда, даже если это было юридически «свободным», равно как и старый правящий класс, который эксплуатировал несвободный люд.
Маркс описал в «Капитале» насильственное разделение рабочей силы в Великобритании от контроля над средствами производства путем вождения людей с земли с ограждениями 16, 17 и 18 веков и «зазорами» 19-го века.
Без такого разделения рабочей силы от средств производства, распространение продукции на рынок, могло бы привести не капитализм, а новый вариант крепостного права. Выпуск продукции в этих регионах был направлен на мировые рынки, но внутренняя динамика сильно отличалась от динамики капитализма с его стремлением к конкурентному накоплению.
Продуктивный капитализм не был возможен до определенного момента в истории человечества. Это произошло, когда произошла масштабная эскалация использования продуктов труда для повышения производительности нынешнего труда, когда использование относительно простых инструментов начало уступать место первой механизации в самом широком смысле этого слова.
Это может иметь четырехкратный эффект. Он (1) увеличил выход - и, следовательно, потенциальный излишек - получался из определенного количества труда. Это (2) увеличило стоимость оборудования и материалов, необходимых для производства продукции, и, следовательно, вероятность того, что отдельные производители не смогут сами обеспечить их. Это (3) увеличило зависимость производства от инициативы и приверженности производителя (хотя бы потому, что нужно было уделять больше внимания дорогостоящему оборудованию) и, следовательно, преимущество использования «свободного», а не крепостного или рабского труда. И это (4) увеличило важность торговых сетей, которые могли бы поставлять сырье и распоряжаться увеличенной производительностью.
Там, где «механизация» имела все четыре эффекта, она отделяла непосредственных производителей от контроля над средствами производства, с одной стороны, и поощряла использование «свободного» труда новым классом контроллеров - с другой. Это также увеличило интеграцию всего производственного процесса с рынком.
Это объясняет, почему капитализм не развивался в древних цивилизациях Ближнего Востока и средиземноморских земель или в доиспанских цивилизациях Америки. В любом случае силы производства не были достаточно продвинуты для того, чтобы появился новый класс капиталистических эксплуататоров, не зависящих от старых господствующих классов.
Объяснение:
Порівнюючи Китай та Японію на початку XX ст., ось причини, чому Китай перетворився на напівколонію, а Японія змогла зберегти незалежність:
Для Китаю:
Політична система: Китай мав слабу та нестабільну політичну систему, підпорядковану династії Цинь та імператорам. Влада була централізована, але зловживання та корупція знижували ефективність уряду.
Економічний розвиток: Китай страждав від масової бідності, нерівності та відсталості у порівнянні з розвинутими країнами. Іноземні держави, такі як Велика Британія, Франція та Російська імперія, використовували його як ринок для своїх товарів та сировини.
Зовнішня втручання: Китай став жертвою імперіалістичних амбіцій інших держав, які намагалися контролювати його ресурси та ринки. Європейські держави та Японія насаджували на нього свою сферу впливу, здійснювали торговельний домініон та примушували укладати нерівні договори.
Соціокультурний вплив: Китай мав багатовікову історію та вважався цивілізацією, що перевершує інші країни. Таке самоствердження призводило до ізоляції та відмови від західних інновацій.
Для Японії:
Політична система: Японія мала конституційну монархію з більш стабільною політичною системою. Імператор мав обмежені повноваження, а фактична влада належала політичним партіям та уряду.
Економічний розвиток: Японія успішно здійснила процес індустріалізації та модернізації. Вона активно впроваджувала західну технологію, організовувала власне виробництво та здобула позицію економічного лідера.
Зовнішня втручання: Японія успішно уникнула колоніальної експлуатації завдяки своїй здатності відстоювати свою незалежність та веденню рівноправних договорів з іншими державами. Вона навіть сама активно втручалася в інші регіони, займаючи Тайвань та Корею.
Соціокультурний вплив: Японія виявила готовність до адаптації західної культури та технологій, використовуючи їх як засоби для власного розвитку. Вона успішно поєднала свої традиційні цінності з новими ідеями.