Столітня війна (1337—1453) — тривалий військово-політичний конфлікт між Королівством Англія і Королівством Франція, причиною якого стало прагнення Англії повернути ті території на континенті, що раніше належали англійським королям. Крім того, англійські королі були пов'язані сімейними узами з французькою династією Капетингів, унаслідок чого висували претензії на французький престол. У свою чергу Королівство Франція прагнуло витіснити англійців з Аквітанії (яка була закріплена за ними Паризьким договором 1259 року). Обидві держави бажали володіти Фландрією. Попри початкові успіхи, Королівство Англії зазнало поразки у війні, через що на континенті у нього збереглося лише одне володіння — порт Кале, який воно утримувало до 1559 року.
Відповідь:
У четвертому періоді проти Священної Римської імперії відкрито виступила Франція, яка до цього підтримувала повстанців у Нідерландах та вела війни в Італії. Шведи уклали з Річчю Посполитою Шмутсдорфський договір (1635) й кинули проти імператора усі сили. Французькі й шведські війська здобули перемоги при Брейтенфельді (1642), Рокруа (1643), Янковом (1645). Попри це, сили Габсбургського союзу та антигабсбурзької коаліції сильно виснажилися, тому 1645 року розпочалися мирні переговори, що закінчилися підписанням Вестфальського миру.
Пояснення:
ответ:План «Барбаросса» (нім. Fall Barbarossa) — кодова назва плану блискавичної війни Третього Рейху проти СРСР[1].
Свою назву план отримав від прізвиська імператора Священної Римської імперії Фрідріха I Барбаросси, відомого своїми загарбницькими війнами. Розробка плану була розпочата в липні 1940 року. Остаточний варіант затверджений 18 грудня 1940 року.
План «Барбаросса» передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом Червоної Армії та захопленням європейської частини СРСР по лінії Волга — Архангельськ (т. зв. лінія А—А). Незважаючи на початковий успіх німецьких військ, завершити операцію у встановлені терміни Вермахту не вдалось, війна переросла в широкомасштабну та довготривалу.
Объяснение: