Перші південні колонії були засновані, як правило, англійським урядом і торговими компаніями. Тут розвивалися великі плантаційні господарства, що займалися вирощуванням тютюну, рису, бавовни, цукрової тростини. На тютюнових, рисових плантаціях використовували працю рабів. Тютюн та рис стали головними експортними товарами і приносили величезні прибутки землевласницькій аристократії, яку підтримувала королівська влада.
Незважаючи на те, що колонії (особливо північні) мали свої органи самоуправління - законодавчі зібрання, ради при губернаторах, вони вважалися частиною Англії, а їх жителі - підданими короля. Англія гальмувала економічний розвиток колоній. Так, ще у XVII ст. на основі навігаційних актів, колонії позбавлялися права вільної торгівлі. Існувала заборона створення власних фабрик. Англійські королі дивилися на Північну Америку як на ринок, куди метрополія може збувати продукцію обробної промисловості
Объяснение:
Объяснение:
73-71 годах до н. э. едва не сокрушило господство рабовладельцев в Риме. Подавить восстание удалось только полководцам, располагавшим сильными армиями.
Свою главную опору в борьбе с рабами рабовладельцы видели в могущественном войске. Но в I веке до н. э. войсками в Риме распоряжались не столько консулы и сенат, сколько полководцы, прославившиеся победами и щедрые к своим воинам. Наёмные воины повиновались только своему полководцу, от которого они получали плату за службу и часть захваченной на войне добычи. Полководец мог использовать преданные ему войска не только для войн с соседними государствами, но и для борьбы со своими противниками в самой Римской республике.
не забудь кинуть)