По-перше, козацтво взяло активну участь у російсько-турецьких війнах. Його добре озброєні частини громили турків у районі Очакова, Бендер, під Фокшанами, на річці Римнік, під Ізмаїлом.
По-друге: Значну роль відіграли саме козаки у взятті "неприступної" фортеці Ізмаїл. Козацька флотилія забезпечила десант через Дунай під стіни міста.
По-третє: 1774 року Росія організувала дунайську розвідувальну експедицію, експедиція складалась з запорізьких козаків і була поділена на дві команди, які очолювали Іван Мандро і Кіндрат Гук. Ці загони забезпечували переправу російських військ на правий берег Дунаю.
По-четверте: війни, які вела Росія з Туреччиною, лягли важким тягарем на плечі народу України, серед яких і козаки. Людей залучали до будівництва фортець і оборонних ліній, також і про величезні податки не забудемо. На Україну була поширена загальноросійська система рекрутських наборів (щорічно 1—2 чоловіка від 500 душ). Термін військової служби досягав 15 років. Усе це викликало невдоволення населення.
За цими твердженнями можна цілком стверджувавати, що козацтво брало велику участь у російсько турецьких війнах.
1) Изначально, территория их расселения находилась в провинции Ганьсу. После конфликта с соседями юэчжами, они, приблизительно во 2 веке до н.е переселяются в Семиречье. На этой территории проживали саки (кочевые и полукочевые племена), и, вскоре, усуни смешались с ними (ассимилировались). Уже в 1 веке, усуни проживали на территории Илийской долины с границами: на западе с Кангюй, на востоке с гуннами, на юге с Ферганой.
2) Мы знаем от китайского литератора Яня Шыгу, что они сильно отличались от другого населения (в плане внешности) Западного края: средний рост, голубые глаза, рыжие волосы. Столицей усуней был город красной долины Чугу-чэн. Усуни проводили активную внешнюю политику: вели войны с кангюями и гуннами за новые земли (особенно пастбища), установили дружеские контакты с Китаем. Источники упоминают существование города Усунь.
3) Общество усуней достигло уровня государственности.
• Глава общества усуней носил титул гуньмо (великий гуньми), а его родичи именовались далу.
• Племенная и родовая - беки.
• Общество делилось на сословия: богатые, дружинники, жрецы, рядовые скотоводы, земледельцы.
4) Во-первых, большинство из них были оседлыми племенами. Они проживали в постоянных жилищах, построенных из сырцового кирпича и камня. А часть кочевых в юртах. Во-вторых, скотоводство было основным занятием. Разводили, в основном, овец и лошадей. В-третьих, благодаря раскопкам, которые находили массу товаров для дома, можно утверждать, что их ремесла носили домашний характер.
4а)всенародный,отечественный характер борьбы