В епоху раннього середньовіччя, класична культура розвивалася та трансформувалася шляхом контакту з трьома іншими культурами: германськими загарбниками, християнством та ісламом.
В яких умовах та що впливало на розвиток культури? Ось основні тези:
• Найбільш яскраві явища в культурі кінця V-першої половини VII в. пов'язані з засвоєнням античної спадщини, що стало живильним середовищем для пожвавлення культурного життя в остготській Італії і вестготській Іспанії.
• Постійні війни та втручання не тільки руйнували, але й трансформовували культуру.
• Західні цінності індивідуалізму, консенсусного уряду та визнання релігійних відмінностей почали формуватися протягом середньовіччя.
• У 500 році "захід" ще не був політичним чи культурним утворенням, але до 1500 року карта Європи виглядала так, як сьогодні.
• У цей період католицька церква поступово розширювала свій духовний та інституційний авторитет у більшості країн Європи. Це безпосередньо впливало на розвиток культури у всіх його проявах.
• Період також характеризується як "вік лицарства". Рицарський кодекс підкреслював поважність, щедрість, турботу про безсилих та здатність переживати самовіддану та пристрасну романтичну любов. Ці реальні моменти також оспівувалися у шедеврах культури того часу.
Раннє Середньовіччя помилково вважається культурно однорідним періодом, адже на нього впливала велика кількість інших культур. Всі ці важелі сприяли розвитку мультикультуралізму та еклектичного бачення, яке дозволило створити індивідуальну культуру цього часу. Становлення культури раннього середньовіччя являло собою складний процес синтезу пізньоантичної християнської і варварської традицій. У цей період викристалізовується певний тип духовного життя західноєвропейського товариства, головна роль, у якій починає належати християнської релігії і церкві.
