1. Наші землі в 9-10 ст. чужинці називали «країною градів». «Гради», тобто фортеці, споруджували з дерева - городили, звідси й назва - «город», або «град». Укріплені поселення поступово перетворювалися на міста. Великі міста складалися з трьох частин. До них входили - дитинець, поділ, передмістя.
2. У містах мешкали: князі, бояри, духовенство, купці, ремісники, гончарі тощо. Князі і бояри займалися політикою, духівництво - церковною справою, ремісники - різними видами ремесел, наприклад кожум’яки, гончарі, ковалі тощо.
3. Міста заселяли переважно ремісники, а села - селяни, які займалися хліборобством, городництвом, скотарством. У давньому селі було півтора-два десятки жител, споруджених з дерева. Селяни вирощували сільськогосподарські рослини, розводили велику та дрібну худобу, займалися рибальством та мисливством і знали бортництво (бджільництво).
3. Накресліть лінію часу, позначте на ній відповідні дати та розв’яжіть хронологічну задачу.
Відповідь:
Щоб дізнатися скільки століть пролежали прикраси в схованці, потрібно від 20 століття (коли було знайдене) відняти 13 століття (час створення житла) і отримаємо - 7 століть пролежали прикраси в схованці.
Щоб дізнатися скільки років минуло з моменту знаходження прикрас до сьогодення, потрібно від 2015 року відняти 1955 рік (рік знаходження прикрас) і отримаємо - 60 років минуло
відтоді, як були знайдені прикраси.
Объяснение
1. Наші землі в 9-10 ст. чужинці називали «країною градів». «Гради», тобто фортеці, споруджували з дерева - городили, звідси й назва - «город», або «град». Укріплені поселення поступово перетворювалися на міста. Великі міста складалися з трьох частин. До них входили - дитинець, поділ, передмістя.
2. У містах мешкали: князі, бояри, духовенство, купці, ремісники, гончарі тощо. Князі і бояри займалися політикою, духівництво - церковною справою, ремісники - різними видами ремесел, наприклад кожум’яки, гончарі, ковалі тощо.
3. Міста заселяли переважно ремісники, а села - селяни, які займалися хліборобством, городництвом, скотарством. У давньому селі було півтора-два десятки жител, споруджених з дерева. Селяни вирощували сільськогосподарські рослини, розводили велику та дрібну худобу, займалися рибальством та мисливством і знали бортництво (бджільництво).
3. Накресліть лінію часу, позначте на ній відповідні дати та розв’яжіть хронологічну задачу.
Відповідь:
Щоб дізнатися скільки століть пролежали прикраси в схованці, потрібно від 20 століття (коли було знайдене) відняти 13 століття (час створення житла) і отримаємо - 7 століть пролежали прикраси в схованці.
Щоб дізнатися скільки років минуло з моменту знаходження прикрас до сьогодення, потрібно від 2015 року відняти 1955 рік (рік знаходження прикрас) і отримаємо - 60 років минуло
відтоді, як були знайдені прикраси.
Объяснение
22 июня 1941 г. — 18 ноября 1942 г. Он характеризуется мероприятиями по превращению страны в единый военный лагерь, крахом гитлеровской стратегии “молниеносной войны” и созданием условий для коренного перелома в войне. 19 ноября 1942 г. — конец 1943 г. — период коренного перелома в ходе войны. Начало 1944 г. — 9 мая 1945 г. Полное изгнание фашистских захватчиков с советской земли; освобождение Советской Армией народов Восточной и Юго-Восточной Европы; окончательный разгром фашистской Германии. К 1941 г. фашистская Германия и ее союзники захватили фактически всю Европу: была разгромлена Польша, оккупированы Дания, Норвегия, Бельгия, Голландия и Люксембург.Французская армия сопротивлялась всего 40 дней. Потерпела крупное поражение английская экспедиционная армия, соединения которой эвакуировались на Британские острова. Фашистские войска вступили на территорию Балканских стран. В Европе, по существу, не оказалось силы, которая могла бы остановить агрессора. Такой силой стал Советский Союз. Великий подвиг совершил советский народ мировую цивилизацию от фашизма. В 1940 г. фашистское руководство разработало план “Барбаросса”, цель которого состояла в молниеносном разгроме советских Вооруженных сил и оккупации Европейской части Советского Союза. Дальнейшие планы предусматривали полное уничтожение СССР. Конечной целью немецко-фашистских войск было достижение линии Волга-Архангельск, а Урал планировалось парализовать с авиации. Для этого на восточном направлении были сосредоточены 153 немецкие дивизии и 37 дивизий ее союзников (Финляндии, Румынии и Венгрии). Они должны были нанести удар в трех направлениях: центральном (Минск — Смоленск — Москва), северо-западном (Прибалтика — Ленинград) и южном (Украина с выходом на Черноморское побережье). Планировалась молниеносная кампания в расчете захвата Европейской