Причины раздробленности Руси
На протяжении всего XI века на Руси проходила череда междоусобных войны за право владения Киевским престолом. В 1097 году в городе Любеч состоялся съезд русских князей, в котором принял участие Владимир Мономах и другие князья. Был предложен следующий план развития страны: Киев признавался первым среди равных, князья прекращали борьбу за него. Удельные княжества получали огромную автономию от Киева. Каждый князь занимался благоустройством и отвечал только за свою землю. Во внутренней политике действовал принцип «Каждому держать отчизну свою"
Дата начала раздробленности Руси – 1097 год.
після придушення селянсько-козацьких повстань 20—30-х років xvii ст. в україні настав десятилітній період затишшя.
польська шляхта посилила колонізацію українських земель, національний і релігійний гніт православних українців. тому вибух 1648 р. був закономірним.у ході війни можна виділити кілька її етапів: перший — 1648 p., другий - 1649-1653, третій - 1654-1655, четвертий — 1656-1657 pp. 23 грудня 1648 р. козацьке військо урочисто вступило до києва, де гетьмана вітали як українського месію. саме в києві, вважають історики, стався перелом у поглядах гетьмана на основну мету боротьби. під час переговорів з поляками він заявив про свій намір визволити всю україну та український народ з-під польської влади. з метою заручитися підтримкою у подальшій боротьбі б. хмельницький веде переговори із московською державою та укладає угоду із трансільванією.
у 1649 р. війна розгортається з новою силою. польська армія, яку очолив король ян казимир, захопила галичину і вторглася на поділля. козацькі війська виступили назустріч польській армії, оточили частину польських військ біля м. збаража.
15—16 серпня 1649 р. відбулася битва з головними частинами польської армії на чолі з королем яном казимиром під зборовим. коли, здавалось, перемога вже була на боці козаків, татари залишили поле битви. кримський хан вимагав, щоб гетьман розпочав переговори з поляками. було укладено зборівський договір.
за цим договором річ посполита визнавала існування козацької україни у межах київського, брацлавського та чернігівського воєводств, гетьманське правління в ній та свободу існування православної церкви. реєстр козаків мав складати 40 тисяч. але селяни, які не потрапили до реєстрових списків, мали повертатися до своїх панів.
Когда князь умирал земля должна была переходить старшему из родства, но каждый отец хотел дать землю и своим детям