1)Хун Сюцюань
2)повстанці, учасники селянської антифеодальної війни в Китаї 1850-1864 рр. проти династії Цін.
3) Сегунат змушений був відмовитися від політики самоізоляції, встановити дипломатичні відносини з країною, відкрити для вільної торгівлі та відвідування порти Сімода і Хако-дате.
4) "реставрація Мейдзі"
5) з режимом Імператора
6)Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян.
Носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним.
7)будь-якими засобами припинити напади на іноземних місіонерів, розправи з китайцями - послідовниками християнського вчення, знищення християнських храмів, залізниць, телеграфних ліній
8)Засновано нову державу, з обранням імператором Хун Сюцюаня. Землю забирали в поміщиків і розподіляли за кількістю їдоків. Зменшення податків з селян і орендної плати, скасовано боргові зобов'язання бідняків, а багатіїв обкладено даниною. Проголошення рівності чоловіків та жінок. Скасовано катування. Запровадження відкритого суду
Объяснение:
1. ну суперечливе питання, що цим займалися лише Єгипет, Індія, Китай, але якщо відкинути питання де ще було, то можна сказати де його не було. Не було землеробства там де є несприятливі для цього умови. Зрошування землі було тоді доволі примітивне і часто залежало від розливу річок, саме біля них і найбільше розвивалося сільське господарство. Також варто брати до уваги клімат і наявність рослин і тварин для одомашнення.
Існує міф, що люди почали займатися сільским господарством, щоб краще жити. Можливо люди саме так і думали, коли починали, щось садити, але насправді життя мисливця-збирача було набагато краще, вони були набагато більш щасливі, вони краще харчувалися і менше працювали.
2. ну якщо відкинути, що ордени з'явилися під час Христових походів, тобто після розпаду Риму (хоча з вами б поспорив Візантієць який вважав себе в 14 столітті саме істини римлянам), то військові відзнаки зазвичай видаються від імені монарха, голови держави. Греція ж була поборником демократії і т.д., не було в них короля, імператора чи когось такого, тому й не було військових відзнак
